Мама хотіла мене до себе в Італію забрати, та бабуся вмовила залишитися з нею. До того ж пообіцяла, що напише заповіт і ця квартира буде колись моя. Час минав, я вийшла заміж. Живу неподалік бабусі і завжди допомагаю коли треба. І ось на початку липня в квартиру бабусі постукав тато, якого я “сто років” не бачила, з п’ятнадцятилітньою дочкою від другої дружини. – Треба ж заповіт переписати. В мене ж не одна внучка, а дві, виявляється!

Я все ж розраховувала на цю квартиру, а тепер бабуся ось так зі мною хоче вчинити. Я вважаю, що це не справедливо.

Мої батьки розлучилися, коли мені було всього десять років.

Тато був воєнним, часто їздив у відрядження в інші області. Ми з мамою жили, можна сказати, одні, ще нам багато допомагала бабуся, мама тата.

Одного дня тато з мамою довго сидів на кухні, а потім він зібрав деякі речі і поїхав. З того дня я його й не бачила.

Через два роки мамі вдалось виїхати на заробітки в Італію, бо грошей не було, а жити на бабусину пенсію мама не хотіла.

Квартиру в гуртожитку, в якій ми жили з татом, мама продала, щоб оформити всі документи, дещо взяти з собою, а решту залишила нам з бабусею.

Через декілька років мама хотіла мене забрати до себе, але бабуся казала, що буде краще, якщо я залишусь з нею, буде хоч їй на старість кому стакан води подати.

Ще тоді вона сказала мені, що її квартира буде колись моєю.

Ніхто й подумати не міг, що все ось так обернеться.

Мама знайшла собі там чоловіка. До нас приїжджала дедалі рідше. Там в мене росте і братик. Всі троє вони приїжджали в Україну. Один раз, коли мамин тато пішов з життя, а другий раз, коли я заміж виходила.

Жили ми з чоловіком за одну зупинку від бабусі. Я часто до неї навідувалася. Якщо треба б було, я б її до себе забрала, але бабуся ще в змозі себе сама обслужити.

І ось на початку липня в бабусину квартиру постукав тато з… дочкою від другого шлюбу.

Виявляється, жінки його не стало через якусь недугу. Він нічого іншого не придумав, як взяти п’ятнадцятирічну дочку, мою сестру, і повернутися в рідне місто до мами.

І ось тепер бабуся почала говорити, що треба заповіт переписати, бо в неї тепер не одна онучка, а дві.

Читайте також: Коли в торговому центрі я побачила свого колишнього чоловіка, то ледь не розплакалася. На місці дружини Валери повинна була бути я. Та я сама зруйнувала своє щастя. Не вірила я в свого чоловіка і при найменшій можливості проміняла його на “бізнесмена” Андрія. Тепер живу від зарплати до зарплата, ще й заглядаю на мамину кишеню, бо з двома дітьми одній дуже важко

– Все буде порівно, на вас з Оксанкою двох розділено!

Ходжу без настрою вже який день. У нас з чоловіком є своя квартира, але і ця б мені не завадила…

Що робити в такій ситуації?

Автор – Наталя У.

Передрук заборонено!

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua