Мама наша злягла. Я, як чоловік, не можу за нею доглядати, а свою Анну я заставляти не можу, для неї це чужа людина. Ось я і запропонував сестрі помінятися місцями. Ми в квартиру переїдемо, а вона в село. Тільки Світлана ні в яку. – Я тут ремонти поробила, меблі придбала. – Я все розумію, вона там прописана з чоловіком, але коли батьку цю квартиру купляли, то казали, що вона наша, а не лише Світлани.

Сестра не хоче піти мені на зустріч і перебратися жити в село з чоловіком. Я від Світлани такого не очікував.

Мені 55 років. Сестра моя на п’ять років старша. Недавно вона вийшла на пенсію. Та незважаючи ні на що, Світлана ще працює – прибирає в аптеці, що поруч з будинком.

Я жив і продовжую жити в селі з мамою.

Коли Світлана вийшла заміж, то батьки купили квартиру, але завжди наголошували, що вона на нас двох розрахована.

В сестри є двійко дітей, але вони вже дорослі. Минулого літа молодша племінниця вийшла заміж і вже навіть стала мамою.

Світлана з чоловіком багато років жила, як королева.

Я в той же час всього себе присвятив селу і батькам.

Колись, коли ще жив тато і в нас були сили, ми тримали велику господарку. В нас були і дві корови і два коня. Завдяки коням я і заробляв на життя. В селі все для мене робота знаходилась.

Єдине, чого в мене не було, так це сім’ї. Якось не складалося мені з цією справою.

Час минав. Батька не стало. З господарки в нас залишилося лише декілька курочок і один когутик.

Але з найцікавішого сталося те, що я у такому віці знайшов собі жінку.

Анна розлучена, в неї є двоє дітей, але вони вже студенти і живуть окремо в гуртожитку. Анна з сусіднього села.

Спершу я їздив на своєму Жигулю до неї, а потім запропонував Анні переїхати до мене в хату.

Анна погодилася і гарно господарювала, але пів року тому все змінилося.

Наша зі Світланою мама вже старенька і потребує догляду. Вже другий місяць вона майже не встає з ліжка.

Анна доглядала її трохи, але тепер вона каже, що їй важко.

– В Анастасії Григорівни окрім сина є й дочка. Нехай Світлана твоя приїжджає і також з мамою сидить. Мені ця жінка чужа людина.

Я прекрасно розумію Анну, ось тому і почав надзвонювати сестрі з пропозицією помінятися місцями. Я все життя з мамою в селі провів, нехай вона трішки так поживе.

– Ця квартира в місті не лише твоя, а й моя, – сказав я сестрі.

Я вірю, що прописана в ній Світлана з чоловіком, але ж я пам’ятаю, як батьки говорили, що вона наша.

Сестра каже, що квартира лише її, а моя хата в селі, де я і прописаний.

Я все розумію, але я чоловік, і не можу доглядати за мамою. Анна моя також хотіла б пожити трохи в місті, як пані.

Але Світлана ні в яку.

Вона відпирається тим, що квартира її, до того ж, в неї робота.

Світлана вже на пенсії, тому з чоловіком може пожити з мамою. А ось я б з Анною в місті міг знайти роботу, в охорону мене візьмуть з руками і ногами.

– Я поробила ремонти, облаштувала квартиру під себе з чоловіком і тепер повинна тобі її віддати?

Я не знаю, як маю достукатися до сестри.

Читайте також: Моїй свекрусі було мало того, що вона зруйнувала наш з Євгеном шлюб, так вона ще й надумала відібрати у мене дітей. Заради цього діла вона навіть на інший кінець міста поїхала, щоб “достукатися” до органів опіки. Непутяща я мама, виявляється, бо виховую дітей не так, як колись то робила вона. “Я двох виростила, і нічого, живі здорові”. А недавно я сусідку поверхом нижче зустріла, а та мені розказала, про що моя свекруха її просила

Як маю їй пояснити, що якщо вона мене не виручить, то Анна просто мене покине, і я знову залишуся один однісінький на тому світі?

Автор – Наталя У

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!