Ця пронизлива історія безглуздої сварки і важкоїх розлуки моїх батьків не дає мені спокою вже більше 20 років.
Нехай вона стане хорошим прикладом і уроком для тих, хто не вміє прощати.
В останні роки свого життя мама розповідала мені кілька разів про те, як вони познайомилися з татом.
Я теж хочу поділитися цією історією, щоб було зрозуміло чим все закінчилося…
Можливо, хтось пам’ятає дитячу гру в скарби. Коли за будинком або десь на галявині діти закопують свої маленькі скарби.
Роблять ямку і укладають в неї щось важливе. Наприклад, гарний вкладиш від жуйки або кульку від підшипника.
Ставлять позначення, де був закопаний скарб, а наступного дня його шукають.
Мої мама і тато в дитинстві жили в сусідніх дворах. І познайомилися саме під час такої гри в скарби.
Мама сховала свій скарб, а через годину почався дощ, який змив всі сліди…
У той день вона закопала бабусину брошку, яку потайки взяла з дому.
Ну дітьми були, що з них взяти?
Вдома маму, звичайно, насварили за те, що вона так нерозумно обійшлася з біжутерією, і заборонили виходити з дому.
Зі слів мами, тато вже тоді був у неї закоханий і сидів на лавці біля під’їзду цілими днями, чекаючи, коли її нарешті відпустять погуляти.
Але маму відправили на літо в село.
А тато з батьками скоро переїхав в інший район.
Так їх шляхи розійшлися.
Через 10 років вони знову зустрілися, їм обом вже було по 18 років.
Скороминуща зустріч перетворилася на повноцінну першу любов…
Від цього роману і з’явилася на світ я.
Батько відслужив в армії, повернувся і вони одружилися.
Через вісім років і стався фатальний інцидент.
Мама з татом і друзями справляли День народження і дуже багато випили.
Одна з маминих подруг скористалася станом мого батька і почала обіймати його.
У цей момент і зайшла в кімнату мама. Побачила це все і психанула. Ніякі пояснення тата. який прийшов до тями, не допомагали.
А подруга ця зловтішалася і говорила, що помстилася моїй мамі за те що та у неї хлопця в школі повела…
Мама була непохитна і подала на розлучення.
Батько в розпачі зібрав речі і поїхав за контрактом в одну з воюючих країн.
Він не повернувся. Тобто повернувся у цинку…
Мама не зронила на прощанні з татом жодної сльози. Просто мовчки дивилася.
А незабаром, приїхав товариш по службі батька…
Він не став проходити далі порога.
Просто простягнув мамі згорток і сказав:
– Великокаліберний влучив в плече йому, він жив ще хвилини півтори, просив вам це передати.
Коли він пішов, мама сіла на табурет в передпокої, розгорнула згорток і побачила брошку, яку закопала і не змогла знайти в дитинстві.
Після цього вона закрилася в кімнаті і ридала кілька днів.
З дурного вчинку, і підлості, йому довелося молодим покинути цей світ, щоб заслужити її прощення…
Любіть одне одного! Гордість – це найгірший спосіб зберегти щастя і любов.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!