Коли я познайомилася з Романом, я знала, що він розлучений, і що у нього є син. я не бачила в цьому нічого поганого, я люблю дітей, розумію, що дитина повинна бачитися з батьком, але не думала, що це буде саме так.
Артем (його син) пішов у перший клас, коли у нас народилася донечка. Чоловік був щасливий, але замість того, щоб займатися Яринкою, він у вихідні возив Артема в парк, водив в кіно, потім відвозив додому. Іноді так проходили обидва вихідні. Крім аліментів, він оплачує йому спортивну секцію, музику і купує одяг. Часто сваримося тільки через це.
Я довго терпіла, думала, дочка маленька і йому з нею нецікаво, але зараз Яринці вже пішов четвертий рік. Чоловік так само спілкується більше з сином, мені говорить, що він його дуже любить, так як дочки тоді ще не було. І я так розумію, ця прихильність до старшої дитини, заважає також любити і нашу Яринку.
Біля Артема крутиться вся рідня чоловіка, особливо свекруха, підкреслюючи, що це їх перший онук. Виходить, що всіх інших онуків любити не потрібно? З невісткою вона теж підтримує відносини (хоча та вже давно заміжня), говорить, що все це заради Артема.
Правда, до мене вона теж нормально ставитися, а от внучку не любить, хоча намагається цього не показувати. Я багато разів пропонувала запросити Артема до нас, нехай діти разом грають або ходити гуляти всім разом. Чоловік відповів, що синові не цікаво возитися з маленькою дівчинкою, але ж це ж його сестра!
Я не звинувачую дитину, просто чоловік і його мама могли ж йому це пояснити? Мені прикро за свою дитину, вважаю, що чоловік до цих пір любить колишню дружину, тому і таке ставлення до їх спільного сина, ну а я просто для того, щоб не бути самому. Але як він не може зрозуміти, що минулого не повернути і потрібно жити сьогоденням, цінувати те, що є, щоб знову не опинитися перед фактом розлучення.
А я бачу, що до цього всього і йде, терпіти я не має наміру. Мама попереджала, що з розлученим чоловіком краще не створювати сім’ю, як же вона була права. Вона навіть не здивується, коли я з донькою повернуся в рідну домівку, так як більше немає куди. Хоча, дуже надіюсь, що Раман виправиться.
Передрук без гіперпосилання на ibilingua суворо заборонений!
Фото ілюстративне – kafedra.com.ua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook
