А чи знали ви, що добро завжди винагороджується, а те як щедро ми розпоряджаємось своїми фінансами, з такою ж щедрістю вони в нас накопичуються знову.
В мене є одна знайома і вона працює перукарем. Якось я прийшла до неї змінити свою зачіску, ми розговорились як завжди і вона поділилась зі мною історією, яка трапилась з її мамою.
Її мама, так вийшло, що сама виховувала дочку, тому зазвичай відкладала кошти на її майбутнє: “От підросте моя Настя піде вчитися і кошти пригодяться”.
Часто економила на собі, шкодувала собі на обновки, про смаколики то я взагалі мовчу, купувались лише необхідні продукти.
В той час мама працювала на хлібзаводі і одна із її співробітниць серйозно занедужала, потрібне було оперативне втручання, а коштів у неї на це не було.
Сказати, що це було легке рішення для мами – ні! В неї був великий страх, що вона все втратила, та її добре серце інакше не могло вчинити.
Всі свої збережені кошти мама віддала тій жіночці на лікування, і ми залишились без фінансової подушки. “Це лише гроші, які можна ще заробити. Життя і здоров’я людини – важливіше”, – так заспокоювала себе мама.
А вже через деякий час і познайомилась на дні народженні у знайомих з чоловіком, який замінив мені батька.
Мій вітчим виявився дуже заможнім і поряд з ним мама завжди себе почуває в безпеці, як фінансово так і фізично. Живуть вони в великому будинку за містом, я завжди люблю туди приїжджати на вихідні.
Мій вітчим подбав і про моє майбутнє, я вивчилась, як і мріяла, на перукаря, відкрила свій салон, який він профінансував і першим щедрим відвідувачем був він сам.
Після цього мій салон процвітає, я ніколи не шкодую витрачених грошей. Буває, що сьогодні я в справу вкладу всі свої кошти, а вже наступного дня в мене непоганий заробіток.
Зауважила недавно, що коли я допоможу фінансово потребуючим, то через деякий час в мене появляються великі кошти.
На сьогоднішній день я незалежна жінка, і так роздумую собі, чи могла б наша історія бути іншою, якби не щедре серце моєї мами?
А ви завжди подаєте руку допомоги потребуючим?
Автор – Успішна Емма
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Мені вдалося зруйнувати стосунки Ігоря з Іриною. Ну не пара вона йому. Але якби я знала, що він зв’яжеться з тою Мариною, і в них навіть до весілля дійде, то б не робила того вчинку. Відразу ж вона мені видалась мутною, а на самому весіллі я це для себе підтвердила. Тільки шкода, що мій син сліпо не вірить моїм твердженням. Я ж на власні очі бачила ці “воркотіння”, коли подихати свіжим повітрячком вийшла
- Я дуже не хочу, щоб синочок платив аліменти колишній, вона й так все хитро обставила. Все, вони для нього – перегорнута сторінка! Ми з сином не знаємо, що й робити. Після весілля молодих я дозволила їм жити у моїй квартирі. Василя на той момент вже не стало. Сама переїхала до приватного будинку. Катя наполегливо потребує грошей щомісяця. Хіба треба платити аліменти на неповнолітніх дітей, якщо віддав квартиру? А якщо її взагалі скоро чужий дядя ростити буде, вітя якийсь чи саша?
- Коли мені було 23 роки і мене в селі ніхто заміж не кликав, а мама й тато вже насідали, адже їм ще молодших треба піднімати, я поїхала зі знайомою в Польщу і там через кілька років вийшла заміж за літнього поляка. Тепер я ще молода і досить заможна вдова з квартирою у старому будинку у Кракові. Вчора зібрала речі мами й сестер – ну скільки можна? Мама пообіцяла залишити мене без спадщини
- Так, я залишила свого сина, але ж не на чужу людину, а на рідну бабусю, а сама подалася за Євгеном до Херсону. Я ж мала право на кохання. Але якщо мене Євген любив, то про мого сина і чути нічого не хотів. Та зараз все змінилося, Євген покинув цей світ, а його діти прогнали мене з квартири. Я надіялась, що Богдан подасть мені руку допомоги. Єдине, що він сказав: “Ти проміняла мене на чоловічі штани! Бачити тебе не хочу!”
- Вчора Іванка прийшла до мене на чай ввечері і розповіла історію, в яку мені важко повірити. Прокинулась вона вночі від того, що по всій кімнаті були розпилені улюблені її парфуми, які так любив Василь. Та так сильно, а Іванка говорить, що вже давно ними і не користувалась, тому здивована була, як це могло трапитись, адже в будинку окрім неї більше нікого не було. А зранку на підлозі знайшла папірці від улюблених цукерок Василя. І ось сиджу я і думаю, чи фантазія так розбушувалась, чи дійсно правда