Мама вирішила, що я відібрала у неї спадок бабусі. Рідня дзвонить кожен день з докорами.
Я отримала бабусину квартиру. Вірніше, купила її у неї. Вона написала на мене дарчу, а я в усній формі зобов’язувалася виплатити їй повну вартість квартири.
Розподілили ми платежі на десять років. Щомісяця я виплачувала бабусі по десять тисяч гривень. Куди йшли ці гроші, мене не стосувалося. Крім цього, я забезпечувала її продуктами і ліками. Пенсію бабуся також відкладала або витрачала на свій розсуд.
Я могла взагалі нічого не платити, оскільки домовленість не була юридично задекларованою. Однак, мені б совість так не дозволила вчинити. Бабуся на виручені гроші купувала дорогі подарунки своїй дочці, тобто моїй матері, і зробила весілля моєї сестри.
Жила я разом з бабусею. Повністю обстірувала, прибирала, доглядала і годувала її. Мої мати і сестра до цього не торкалися. Було трохи важко. Особливо, коли у старенької починалися капризи й примхи. З літніми людьми непросто… Я не доплатила п’ять років. Бабусі не стало. Моя мама вирішила, що наступні п’ять років я зобов’язана платити їй частину боргу, який залишився. Перед тим я виплатила бабусі точно половину квартири.
Мама перейшла всі допустимі межі. Могла почати телефонувати мені серед ночі. Коли мама зрозуміла, що я на поступки не піду, почала розповідати всім своїм знайомим і нашим родичам, що я найгірша у світі дочка і придбала свою спадщину обманним шляхом.
На мою сторону стала сестра, яка різко вказала матері її неправоту. За фактом, те, що їй належало, вона отримала від бабусі раніше. Моя сестра повністю мене підтримала. Вона сказала мамі, що бабуся не планувала залишати їй квартиру і попросила маму перестати псувати мені життя. До того ж, бабуся допомогла за ті гроші, які я їй платила, зробити ремонт і купити побутову техніку в мамину квартиру. Коли ж вона злягла, то лікувала її тільки я, а не мама з сестрою.
Спочатку те, що я повноправний власник, нікого не хвилювало. А зараз почалися претензії. Мені почали постійно надзвонювати далекі родичі і подруги мами. Вони пропонували продати квартиру і поділити гроші на три частини: для мене, мами і сестри. Але я не має наміру ділитися подібним. Я заслужила на всю квартиру!
Мене втомило, що мене виставляють просто злодійкою. Я подала оголошення про продаж квартири. Мама думає, що я з нею поділюся. Вона навіть встигла позичити велику суму у родичів. Я ділитися не збираюся. Просто хочу купити собі житло в іншому районі, подалі від мами. Змінила номер телефону, але мама продовжує мене знаходити Довелося тимчасово переїхати, поки продажем займається ріелтор. Ділитися не буду, хоч часом совість і ворушиться. Але не поводься мама таким чином – я б ще подумала. А так, квартира моя – і крапка.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
