Мама виявилася такою скнарою, якої світ не уявляв! Нормальні-жінки-матері їдуть закордон, щоб заробити й допомогти дітям. Моя ж мама не знаю, що буде робити зі своїми мішками з грошима, образно кажучи. Нам вона не допомагала. Ми з чоловіком і трьома дітками досі на оренді живемо, сестра пішла жити до свекрухи.
Мама поїхала в Польщу, коли розлучилася з татом і вже коли ми виросли, нам 20 і 22 років було. Потім вона опинилася в Італії, далі у Франції, літала попрацювати навіть в Канаду, та потім повернулася в Італію.
Мама нам гроші не висилала, як це роблять нормальні батьки. На весілля нам з сестрою дала по 300 євро і все на тому. На народження онуків теж щось подібне, чи навіть менше, я вже й забула.
Зате щоразу, коли вона бувала в Україні, відпочивала на морях і в Карпатах, робила собі дорогі косметичні процедури. Я б сказала, що мама в свої 60 зараз виглядає краще за нас з сестрою.
Мені такий тип людини. як наша мама, не зрозумілий. Ось я живу для чоловіка й заради дітей, вони мої все, в них, в нашій родині сенс мого існування. Так, ми не багаті, я не маю можливості ходити по салонах краси, але мені то й не треба. Це зайва трата грошей, яких і так постійно не вистачає.
Чоловік мій заробляє водієм в одній приватній маленькій компанії, його зарплата переважно йде на оплату орендованої квартири, а моя – на життя. скромне харчування, одяг, потреби дітей. Ми ніде ніколи не відпочивали, окрім як на місцевих ставках чи річці, в лісі.
І от я думаю: бачучи таке наше життя, невже мама не могла хоч раз запропонувати оплатити нам поїздку на який курорт, чи в Єгипет, чи в Італію до себе запросити??? Та навіщо, хто ми їй? Якісь знайомі, не більше, бо ставиться вона до нас точно не до як рідних людей.
Зараз от вона повернулася в Україну, говорить, що на зовсім, що напрацювалася. Знову ж таки, до нас з сестрою в гості прийшла, дітям якихось солодощів принесла – і все!
І через кілька тижнів ми дізнаємося, що мама купила собі дві квартири в обласному центрі і буде їх віддавати в оренду, щоб жити й не тужити. І це в той час, коли її діти – обидві без житла! Я винаймаю з чоловіком квартиру, сестра з родиною у свекрухи живе.
А наша мама має на рахунках купу грошей, та ще й з оренди своїх квартир тепер буде отримувати. І от у мене питання виникає постійно: куди вона їх діває й буде дівати??? На себе можна багато витрачати, але ж всьому є межа. Вона одинока жінка, аде аж занадто дбає про себе, про свою зовнішність. А кому вона в 62 треба з тими підтяжками?
Одним словом, я хоч і люблю свою маму, але душевно вона мені чужа й незрозуміла людина. Я ніколи не буду подібною мамою-зозулею для своїх дітей, бо я в першу чергу завжди буду думати про їхній добробут і щастя.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.