У сім’ї нас дві дочки, я і сестра. Моя мама розлучилася з моїм батьком, коли мені було 2 роки, зійшлася з вітчимом і у них народилася моя сестра. 10-річною дитиною я поступово перетворилася на няньку для сестри.

Мама з вітчимом жили не добре.,чого тільки не було. Щоб я не бачила цього всього, мама клала маленьку сестру в коляску і відправляла мене на вулицю катати її, і так ми з нею гуляли, поки в будинку не вщухали конфлікти.

Я багато разів просила, благала маму піти від дядька Олега, і ми йшли, але ненадовго, тому що тільки ставало важко, у мами опускалися руки, і ми поверталися… Тому я дуже швидко подорослішала, і мені хотілося бігти без оглядки з батьківського дому…

***

У 15 років я познайомилися з хлопцем, мама дала добро, щоб ми з ним зустрічалися без дурниць. Сашко став для мене рідною людиною, але зараз, через стільки років нашого шлюбу, я можу сказати, що не було у мене до нього любові ніколи, він просто давав мені те тепло, яке я не отримала від своїй матері.

Він взяв мене на повне забезпечення, одягав, взував в школу, йому тоді було всього 23 роки. Він не мав особливо великого доходу, заробляв футболом, і, вважай, всі свої гроші витрачав тільки на мене.

У 16 років я переїхала до Сашкових батьків, і ми жили у них якийсь час, але потім відносини з ними зіпсувалися і ми переїхали на знімну квартиру. Скоро ми дізналися, що я при надії,  і розписалися, справивши невеличке весілля.

Мама зіпсувала мені тоді настрій, сказавши, що сукня у мене не красива, весілля ніяке, що ми осоромилися перед усіма. Мені так прикро було це це чути, і я сказала, що вона не має права щось говорити, тому що ми, як змогли, так і зіграли весілля, нам ніхто не допомагав.

***

Було дуже не просто, Сашко працював на кількох роботах, платили кредит і ще при цьому жили на орендованій квартирі.

Пізніше стало легше, пройшовши докладну перевірку, він влаштувався у прикордонну службу, і життя більш-менш почало налагоджуватися. Сашко постійно був у відрядженнях, по 4-5 місяців, і фактично я ростила дитину сама.

Одного прекрасного дня мама з сестрою остаточно пішли від дядька Олега, і прийшли вони до мене. Мама попросилася пожити з нами, говорила, що буде і з дитиною мені допомагати, і фінансово підтримувати, оплачувати квартиру.

Я порадилася з чоловіком і погодилася, адже вірила, що дійсно так буде жити простіше, коли мама поруч, але моє життя перетворилося скоро в щось неймовірне.

Мама, мало того, що не допомагала фінансово. а з їхнім приходом комуналка в квартирі збільшилася в півтора, а то і в 2 рази, так ще й лізла завжди роздавати поради, що я не вмію правильно розпоряджатися грошима, що я неправильно  живу.

Коли я їй починала нагадувати, що вона обіцяла допомагати, вона на це мені відповідала, що у неї немає грошей, а ми з чоловіком можемо дозволити собі з нашими грошима оплатити квартиру і комуналку, і що вона взагалі не зобов’язана нічого і нікому .

Сестра завжди була ледачою, нічого не хотіла робити, її навіть неможливо було змусити помити посуд в її 14 років, огризалася постійно зі мною, мовляв, сама все роби…

Така ситуація мене з кожним днем все більше напружувала, а найбільше те, що коли мама приходила з роботи, я мала зустрічати її порядком і чистотою в квартирі, наготованою їжею, бігти на стіл їй накривати і ще бути з нею дуже люб’язною і товариською.

Якщо я її так не зустрічала, а йшла в кімнату до дитини, вона відразу починала обурюватися, що я незадоволена, в результаті ми з мамою дуже посварилися. О першій годині ночі я схопила в оберемок сина і пішла, куди очі дивляться, пішла зі своєю ж квартири до своєї тітки. Мама жила там, дожила до кінця місяця, намотала комуналки і пішла.

***

Я оступилася, закохалася і пішла від чоловіка до іншого, мама на цей момент  була на стороні Сашка, зі мною зв’язку не підтримувала, чоловік на той момент, як ми розлучилися, купив квартиру в іпотеку. Не знаю, як так вийшло, але мама стала жити в квартирі, яку купив чоловік! Вони начебто домовилися, що поки у чоловіка не закінчиться контракт, щоб квартира не пустувала вона буде жити там і облаштує її в рахунок квартплати: купить кухню, меблі і так далі.

Пізніше я зрозуміла, що Сашка свого я люблю, і те, що я його зрадила, це була моя найбільша помилка в житті.

Він простив мене, і я повернулася з сином до нього, але не в нашу квартиру, куплену чоловіком, де живуть моя мама з сестрою, а в будинок батьків чоловіка. Та тут нам з дитиною життя не дають свекри, вони не прийняли мене з сином після мого вчинк. Але ж це наша справа, Сашко щиро мене пробачив, а я більше такого не повторю!

Я написала мамі про те, що хочу переїхати в нашу квартиру, але сказала, що жити разом ми не зможемо, дала зрозуміти що хорошого потроху, і так рік вона пожила на квартирі безкоштовно, не купивши в неї нічого, крім раковини і дивана.

А мама мені відповіла, що у неї немає грошей з’їжджати на квартиру, що, мовляв приїжджай і будемо жити разом. Я сказала, що такого не буде. Сашко сказав почекати його повернення з відрідження і щось будемо вирішувати.

Одним словом, зараз я з сином переїхала на від свекрів на знімну квартиру і плачу за неї 15 тисяч, а мама живе і у вус не дме… Як вам така історія мого життя?.. Як мені пояснити мамі й сестрі, щор вони зайві у нашій квартирі?..

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!