Мамі чоловіка стало важко жити в селі самій, і Олексій перевіз свекруху до нас у Львів.
Ми з чоловіком Олексієм живемо досить мирно і дружно. Між нами прекрасні стосунки, засновані на довірі та взаємоповазі. За весь час нашого спільного проживання ми жодного разу сильно не сварилися. Ми просто не дозволяли ситуацій брати верх над нашими почуттями. Теж стосувалося і наших батьків.
Але наші стосунки і те, що ми все вирішуємо самі, ніколи не влаштовували його батьків. Оскільки мій чоловік народився і виріс у селі, то його рідні завжди пророкували йому сільську жінку, хотіли просту місцеву невістку.
Але Льоша вирішив ще в ранньому дитинстві, що обов’язково докладе максимум зусиль, щоб виїхати звідти в місто. І він свого домігся.
Коли ми оголосили про своє весілля, то його мати навіть примудрилася викрасти у нього паспорт, щоб ми не змогли подати заяви. Як потім з’ясувалося, у них була заготовлена своя, сільська, наречена, яка була згодна переїхати до нього в місто. Звичайно, вона була згодна! Ще б пак! Але мова не про те.
Після такої їхньої витівки я зовсім мінімізувала своє спілкування з ними. І ось ми з чоловіком одружені двадцять років. І за весь цей час я бачилася зі свекрами разів десять, не більше. І то, з великим небажанням і зусиллям над собою.
І ось тепер, коли свекруха залишилася сама і вже не змогла сама господарювати, чоловік перевіз її до нас.
Все почалося з того, що їй не сподобалося розташування меблів у вітальні нашого будинку, і вона вирішила, що має право все переставити на свій розсуд. Щойно я зрозуміла, що вона збирається зробити, я чітко і доступно пояснила їй, що в цьому будинку без мене і чоловіка нічого не буде змінюватися. Вона тимчасово відступила.
Наступною краплею було те, що вона висміяла мій принцип приготування їжі, і почала нав’язувати мені і чоловікові свій спосіб харчування. А враховуючи, що вона все життя прожила в селі і тамтешнє харчування ніяк не можна назвати корисним, то мені зовсім не хотілося перетворитися через рік в безмірну круглу жінку, якою є моя свекруха.
І знову мені довелося їй досить строго пояснювати, що не потрібно в нашому будинку переводити все на свій лад. А враховуючи, що ця жінка не відрізняється особливою кмітливістю, то мені довелося розмовляти з нею доступною їй мовою. В результаті вона все ж мене почула і перестала наводити свої порядки в вітальні і на кухні. Чого ще від неї очікувати, я не знаю.
Але тепер вона почала нацьковувати на мене мого чоловіка, звинувачуючи мене в тому, що я її не поважаю!
Це вже зовсім переходить будь-які межі дозволеної поведінки! Після нашої першої і останньої розмови з чоловіком на цю тему, я безпосередньо підійшла до Марії Степанівни і востаннє пояснила, що ніхто в цьому будинку не буде підлаштовуватися під її бажання, тому не потрібно щось намагатися міняти на свій лад. Тільки в такому разі не буде ніяких проблем.
Вона або зрозуміла, або зробила вигляд, що зрозуміла, але погодилася вести себе тихіше.
Може, я і грубо з наю поводжуся, ну а як ще можна пояснити дорослій людині, що не потрібно пхати свого носа туди, куди не слід?! Головне, що Олексій мене розуміє і підтримує, адже бачить, що я роблю його мамі закваження небезпідставно, а п оділу і справедливо.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
