Коли я познайомила батьків зі своїм майбутнім чоловіком, мамі Назар відразу не сподобався, вона відмовляла мене виходити за нього заміж.
Але я її не послухала, вийшла за нього заміж і не шкодую. Живемо вже сім років, є донечка, але мама весь час знайде привід посваритися з Назаром, як наче навмисне шукає причину. Добре, що живемо окремо. Але все одно це вже починає набридати моєму чоловікові, і він не завжди погоджується навіть в гості йти до моїх батьків.
Свекруха, назарова мама, зі мною спілкується теж дуже холодно. Можливо, якраз тому, що їй прикро за сина, і я її розумію. Але якщо мені потрібно, щоб хтось допоміг з дитиною, я завжди звертаюся до батьків чоловіка.
Моїй мамі завжди дуже довго доводеться пояснювати, куди я і навіщо йду. Вона любить все контролювати і щоб все було так, як вона вирішила.
Я іноді приходила до мами скаржитися на свекруху, хотілося поділитися. Мама дуже обурювалася і давала поради.
Але все несподівано змінилося.
Два роки тому одружився мій брат, і тоді я зрозуміла, що таке ота свекруха з анекдотів. Живуть вони разом, і моя мама ставиться до своєї невістці набагато гірше, ніж моя свекруха до мене.
Хоча у них все роздільне: і харчування та інші витрати, але мама весь час незадоволена, що вони багато витрачають на себе. Коли встановили кондиціонер, лише тоді єдиний раз нічого не сказала. бо це ж для всих, хто мешкає у будинку.
Я намагалася поговорити з мамою, бо про це мене просила братова, але це нічого не дало. Мама постійно конфліктує з невісткою, все їй не подобається.
Дружина мого брата Аліна дуже хороша дівчина. Коли мама з татом і мій брат повертаються з роботи, їх завжди чекає приготований обід, все чисто, але мама все одно не задоволена. Не кажу вже про те, що працює невістка з дому в престижній фірмі, і відповідно зарплата теж не маленька. Збирають гроші на своє житло з дорогим стильним ремонтом, кондиціонером та іншими сучасними пляшками, а поки живуть з батьками.
Але недавно вони не витримали і зняли квартиру. Мама тепер постійно плаче, залишилася не задоволена.
І ось я не можу зрозуміти і хочу спитати у старших жінок.
Не можу зрозуміти, чому батькам, особливо мамам, завжди потрібно втручатися в життя своїх дітей? Я запропонувала зібратися всім разом, і батькам мого чоловіка також, і обговорити ситуацію. Сподіваюся, що це допоможе всіх примирити. Але щось мама прийняла мою пропозицію якось без радості і ентузіазму.
Автор: Марія
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Недавні записи
- Вона лікувала мене від гикавки, лякаючи. Гаркала прямо в обличчя так, що дитина швидше б гавкнулася сама, ніж перестала гикати. Бабуся не знає, що могла не повернутися, і знову загортає каструлі з пюре під моєю подушкою
- Сестра старша за мене аж на п’ятнадцять років. Коли вона чекала дитину і від неї пішов чоловік, вона раптом заволала, що не має власної квартири, а на знімання не хоче, тому що так розбазарить накопичені гроші.Тобто якась частина накопичень у неї була, вона збирала, але на цілу квартиру їй не вистачало. До нас з мамою переїжджати вона не хотіла і придумала “чудове” рішення: продати нашу квартиру. І ось сестра почала підбивати клинці, щоб я забрала маму жити до себе!
- І я почула, як його мама, тобто моя майбутня свекруха, вмовляла Сашка скоріше на мені оженитися, щоб я, нарешті, перестала розбазарювати сімейний бюджет! Мовляв, ми ж все одно вже живемо разом, як сім’я. А якщо ми одружимося, то я відразу розслаблюся, перестану витрачати гроші на манікюр, вії і масаж, і ці всі кошти залишиться вдома
- Ми ще на початку тижня домовилися з мамою про зустріч. Вона на пенсії, скучно одній, та й онуки бабусю люблять, тому й рвуться до неї в гості по-частіше. Олегу у тещі не дуже “весело”, але що поробиш, такий вік, що треба провідувати. Та цього разу він вирішив схитрити. Я з самого ранку бачила “дивину” в квартирі, та вчинки, які він робив далі – просто вивели мене з себе!
- Я живу один, працюю програмістом. Вже напрацював на квартиру, автівку, ось тільки з дівчатами все не складається. Але чого це я, історія ж не про мене. Справа в тому, що є у мене подруга (дружимо з Оксаною ще зі школи). І ось стала вона час від часу мені жалітися, на нововведення на роботі. Я взяв, не подумавши, їй ляпнув “вирішення”, а воно – спрацювало!