fbpx
життєві історії
– Мамо, ви ж розумієте, що всі гості молоді, і ви в цю компанію не вписуєтесь, – сказала Любава свекрусі, яка тільки-тільки накрила стіл, і хотіла присісти на табуретку. – Я проти, і без господині дому не скуштую жодної страви. – Благо, решту гостей мене підтримали, але злющий погляд іменинниці я на собі зловила. Того дня я переосмислила всі негативні слова подруги. І як тільки можна бути такою людиною. В голові не вкладається

– Мамо, ви ж розумієте, що всі гості молоді, і ви в цю компанію не вписуєтесь, – сказала Любава свекрусі, яка тільки-тільки накрила стіл, і хотіла присісти на табуретку. – Я проти, і без господині дому не скуштую жодної страви. – Благо, решту гостей мене підтримали, але злющий погляд іменинниці я на собі зловила. Того дня я переосмислила всі негативні слова подруги. І як тільки можна бути такою людиною. В голові не вкладається.

***

На вихідних ходили з чоловіком на день народження моєї подруги. З Любою ми знайомі чотири роки. Познайомилися в пологовому будинку, після, стали зідзвонюватися, і незабаром здружилися.

Жінка живе в квартирі, яка належить батькам чоловіка. Ще при першому нашому знайомстві я почула, як сильно Люба не любить свою свекруху. За п’ять днів, які ми провели в одній палаті, я втомилася слухати про те, що підступна жінка отруює їй життя, і всіляко намагається позбутися від невістки.

– Люба, а чому б вам не переїхати жити до твоїх батьків? – наївно запитала я, вважаючи, що цим можна спокійно вирішити проблему.

– Куди? У село? Ну ні! Я не для цього терплю її два роки, щоб розвернутися і виїхати додому! – розлютилася жінка.

Далі я не стала розвивати цю тему. Взагалі, не в моїх правилах втручатися в чужі сім’ї. Вважаю, що дорослі люди повинні самі розбиратися в своїх відносинах. Не слід виносити сміття з хати.

Йдучи в гості до Люби, уявляла її свекруху, якоюсь відьмою. Адже чула про підступність цієї жінки дуже багато. Двері нам відкрила мила жінка в красивому фартусі.

– Вітаю! – щиро посміхнулася Марія Вікторівна. – Ви друзі Любочки? Проходьте, вона в кімнаті.

Жінка мені сподобалася відразу, а я в людях ніколи не помилялася. Марія Вікторівна носилася з кухні в кімнату, і назад. Було видно, що вона нервує, хоче догодити гостям і невістці.

Люба сиділа як королева в кріслі, приймала подарунки і привітання.

– Сідайте! – запросила Люба. – У Вікторівни вже майже все готово. Залишилося почекати курку, і все.

– Може, я допоможу? – несміливо запитала у подруги.

Мені чомусь було незручно сидіти склавши руки, коли літня жінка бігала захекавшись, обходячи іменинницю і гостей.

– Не потрібно. Вона сама все зробить, – відповіла подруга.

Ігноруючи Любу, я все ж пішла на кухню.

– Марія Вікторівна, хочу допомогти вам! Що потрібно робити?

– Дякую, дитинко. Віднеси, будь ласка, в кімнату прибори, – посміхнулася жінка.

– Що ж ви все самі? Чому Люба не допомагає? – обурилася я, спеціально задавши провокаційне запитання.

– Вона ж працює… втомлюється дуже. Плюс діти, чоловік… Я намагаюся все сама по дому робити. З власного досвіду знаю, як нелегко одній все тягнути.

По очах Марії Вікторівни, я зрозуміла, що вона говорить щиро. Замість того, щоб лаяти ледачу невістку, захищає її всіляко.

Незабаром ми сіли за стіл. До кімнати увійшла свекруха подруги. Жінка зробила гарну зачіску, одягла ошатну блузку, прикріпила яскраву брошку. Загалом, виглядала ефектно і по-святковому.

– Мамо…, – скривилася Люба. – Вибачте, але тут зібралася молодь. Самі розумієте… Вам не цікаво буде сидіти з нами за одним столом.

У кімнаті повисла пауза. Гості відчули себе ніяково в ситуації, що склалася. Марія Вікторівна почервоніла від сорому. Опустивши голову, посміхнулася, і хотіла вийти з кімнати.

– Я проти! – голосно вимовила я. – Більш того, відмовляюся святкувати без господині будинку! Марія Вікторівна, прошу, сідайте біля мене.

Подруга зиркнула на мене нищівним поглядом, але промовчала. Жінка розгубилася, не знаючи, що робити. На щастя інші гості підтримали мене, попросили Марію Вікторівну не йти.

Я не люблю несправедливості. Ненавиджу, коли ображають людей похилого віку. При нагоді, я звичайно все висловила Любі в обличчя. Так би мовити нагадала, в чиєму будинку вона живе, і хто в ньому господар.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page