iBilingua

Ой, така дивна мені невістка попалася.

Живу я з чоловіком Мироном, вже багато років, але такого чуда не бачила.

Виховуємо двох дітей, Миколу і Вероніку. Намагалися двох однаково любити та і загалом робити дітей щасливими.

Микола вчився до 11 класу, і потім пішов в університет. Не знаю чому, але в сина не складалося з дівчатами, можливо через те, що він багато вчився.

Ніколи не мав часу на гуляння, бо доїжджав на навчання.

Донька ж моя пішла іншим шляхом. Після 9 класу пішла в коледж, переїхала в гуртожиток, багато гуляла, в той період і почалася зустрічатися з Миколою. Я не зразу дізналася про хлопця Вероніки, але коли ми познайомилися, обранець доньки мені сподобався.

Видно було, що він доцю любив, дуже бережно до неї стався.

Так сталося, що донька повідомила всім про свій цікавий стан і вони швидко відгуляли весілля. Але зараз це щаслива сім’я.

Тільки ось про таке гарне життя не можу сказати про сім’ю сина.

Навіть на роботі не міг він знайти собі гідну пару. Микола виріс трохи сором’язливим і невпевненим хлопцем. І щоб це побороти вирішив піти в спорт зал. З часом тренування дали свої плоди, і син не тільки підтягнув фізичну форму, а й знайшов собі дівчину.

На перший вигляд звичайна міська фіфа, Марина, але я не засуджувала вибір сина… Бо все-таки бажала йому щастя. Вони з Мариною розписалися десь за три місяці і почали жити разом. А приблизно за 2 місяці від цієї події я дізналася, що Марина при надії. Звісно я була рада. Допомагала, як могла.

Всі дев’ять місяців промайнули спокійно. А ось в день “Х” прийшлось добряче нам понервувати. Почалися ускладнення. І все це через халатність лікарів…

З цього періоду все погіршилося. Син почав нервувати, через це набрав вагу. На щастя, їхня дитина вижила. Але найгірше сталося пізніше.

Не знаю через, що, та невістка кинула мого сина, невдовзі після появи дитинки. Основним поясненням було те, що Микола набрав велику вагу через стрес.

Читайте також: Як тільки я з дочкою виїхала за кордон, мій Вадим свою маму перевіз в нашу квартиру. Мене і словом ніхто не попередив. Повернулися в Україну ми в кінці жовтня, бо вже планували давати дочку в школу. Але протримались ми всього дві неділі. В своїй квартирі я почувалася чужою. На кухні все було по її. Всі каструлі в жирі, бо свекруха плином не користується, а на батареях висіли тряпки зі старих майок чоловіка. Але найгіршою проблемою був – кіт!

Думаю, Марина повелася на зовнішність і тіло-будову мого сина, адже до появи на світ дитинки син займався в залі, але на фоні стресу набрав лишнього. Марина залишила своє дитя на матір і чкурнула в Київ. Тепер ні з матір’ю, ні з дитиною нема зв’язку.

І от що тут робити. Як взагалі можна було так вчинити з дитиною?

Я розумію, якісь там проблеми із сином, але в чому винна дитини? І ось що тут робити?

Автор – “АанГа”

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Передрук заборонено!