fbpx
життєві історії
Мати з батьком звичайно ж образилися на сина, але дізнавшись, що у них скоро буде внук, швидко відійшли. Невістка виявилася чудовою дівчиною, красивою, розумною і, що найголовніше, доброю. Було видно, що вона любить їх сина, а інше для матері було неважливо

Анна Іванівна натішитися не могла на внука. Ладненький такий вийшов, міцненький. Жінка в ньому прямо душі не чула.

Колись, років десять тому, її улюблений і єдиний син Ігор буркнув у відповідь на батьківське бажання бачити його юристом і поїхав здому. За матеріалами

Спочатку не дзвонив і не писав, все ображався, батьки мало з розуму не зійшли, але потім відтанув. Але жити став там, додому не повернувся. Додому не їздив взагалі, правда став по скайпу кожен день з батьками розмовляти. Щоб не хвилювалися так сильно, мовляв все у нього там добре.

А десь років через п’ять після свого від’їзду, раптом заявив, що їде на батьківщину до кінця життя і не один. З молодою дружиною. Мати з батьком звичайно ж образилися на нього, але дізнавшись, що у них скоро буде внук, швидко відійшли. Невістка виявилася чудовою дівчиною, красивою, розумною і, що найголовніше, доброю.

Було видно, що вона любить їх сина, а інше для матері було неважливо. Молоді з півроку пожили у батьків, а після наpoдження Артемчика придбали однокімнатну. Марина, невістка Ганни Іванівни, її зовсім не цуралася, ставилася як до матері рідної. Та й жінка похилого віку прив’язалася до цієї доброї дівчини і вже не уявляла собі своєї сім’ї без неї. Якось раз до Ігора в гості приїхав колега, будучи проїздом в їхньому місті.

Такий собі балабол, він примудрився втомити всіх. Ночувати у молодих було ніде, тому його з цією місією відправили до батьків Ігора. Гість мабуть не насолодився святом зустрічі до кінця, так як притягнув з собою nляшку гoрiлки, яку в гордій самоті розпuв.

А потім став говорити Ганні Іванівні дивні речі. Про те, що Ігор Марину пузатою взяв, що Артем не його син, що Маринка взагалі гуляща. Ледве-ледве його батько Ігора втихомирили. Вранці, провівши гостя, Анна Іванівна зателефонувала синові і попросила про зустріч поза стінами його квартири, один на один, так би мовити. У кафе, за столиком, мати почала розпитувати сина про вчорашню розмову його гостя. Виявилося, що все це було правдою.

Тільки Марина не була гулящою, як її описував нічний оповідач. Це сталося тоді, коли Ігор ще не був знайомий з нею. Марина працювала медсестрою в лікарні і з роботи поверталася завжди пізно. В одну з таких ночей на неї напaли і згвaлтyвали. Так як у дівчини були проблеми зі здоров’ям, їй aбoрт робити не дозволили.

Читайте також:– НЕХАЙ ПОПЛАЧЕ, ДІТЯМ ЦЕ КОРИСНО. ЩО, СПРАВ ІНШИХ У ТЕБЕ НЕМАЄ, КРІМ ЯК ДИТИНУ НА РУКАХ ТЯГАТИ? ЗАРАЗ ПРИДУМАЄМО, ЧИМ ТЕБЕ ЗАЙНЯТИ. ПОКЛАДИ ТИ ЙОГО, ВІН У ТЕБЕ І ВИЄ ТОМУ, ЩО ТИ ДО НЬОГО БІЖИШ ВІДРАЗУ. Я МОВЧКИ РЕВІЛА, ЧУЮЧИ ЯК МІЙ СИНОЧОК НАДРИВАЄТЬСЯ. У МЕНЕ СЕPЦЕ КPOВ’Ю ОБЛИВАЛОСЯ, АЛЕ Я ЗНАЛА, ВАРТО МЕНІ ПІТИ НАПЕРЕКІР – НАС І ЗВІДСИ ВИСТАВЛЯТЬ

Так вона і жила, поки не зустріла Iгора. Зрозумівши, що між ними зароджується щось більше, ніж дружба, Марина відразу ж розповіла про своє становище. І пояснила, що зрозуміє, якщо Iгор піде і не повернеться. А він не пішов. Він любив її і хотів бути поруч. І чому дитина, яку носить його кохана, може бути йому чужа? Адже це її частинка. Коротше кажучи, син Анни Іванівни виявився хорошою людиною.

Коли Ігор закінчив говорити, то з якимось переляком подивився на матір. А потім відразу додав: “Мама, я тебе, звичайно ж, люблю. Але Маринку з Артемком ні за що не кину, навіть і не проси “. Мати підійшла до сина і обняла його зі словами: “Дурник, навіщо я буду тебе просити кинути мою доньку та онука?

Я пишаюся тобою, ти справжній чоловік. А з другом тим більше не спілкуйся, не рівня він тобі. Немає в ньому того, що я виховувала в тобі. І як бачу – НЕ безрезультатно “.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел