Маю велику образу на рідного сина. І всьому виною смартфон. Андрій десь місяць тому був з сім’єю в мене. Якось за обіднім столом він почав розмову за ці сучасні телефони. Питав мене, чи я не хочу. Якби ж я наперед знала його намір. Ось тепер моя сваха така крута ходить, з інтернетами всякими, а я по кнопках досі клацаю.
Мені вже 65 років. Я не дуже в цьому розуміюся. Я маю звичайний “кнопковий” і мені подзвонити його хватає.
Якщо чесно, то я б може й хотіла мати ці інтернети, але як я зрозуміла, що син мені хотів купити, а я не хотіла, щоб він витрачався, тому й сказала, що до такої техніки я застара.
Поговорили та й розійшлися.
На другу неділю в мене був день народження. Приїхав і син з сім’єю і свати.
Вони скинулися разом і подарували мікрохвильову піч, бо якраз вийшла з ладу.
В той день ми гарно посиділи, нічого не скажу.
І ось тиждень тому таке ж свято було і у свахи.
Я ж дзвоню до Андрія, щоб поговорити про подарунок. Думала, ми скинемось. Але син сказав придумати щось самій, бо в них вже давно для свахи є подарунок.
Вже на самому святі я зрозуміла, що цим подарунком виявився крутий телефон мого сина. Він купив собі новіший, а цей подарував тещі.
Я ж не думала, що все так вийде. Я також би хотіла такий гарний телефон. До того ж, я вже не така і стара. Сваха лише на два роки молодша.
Дуже мені образливо стало, що син прямо мені не сказав, що хоче свій віддати. Я б з радістю прийняла такий подарунок.
Але вже нічого не вдієш. Красивим смартфоном користується моя сваха, а я й далі “клацаю” кнопками…
Чому син так негарно зі мною вчинив?
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua