Чомусь так сталося, що мене батьки чоловіка не хочуть бачити на сімейних святах, хоч прямих непорозумінь зі свекрам ніколи не було. Просто чомусь я Антоніні Олександрівні не симапатична. Таке ставлення до мене триває вже п’ять років.
У нас з Олегом є дитина, ми живемо окремо, але таке ігнорування з боку другої мами мене дуже зачіпає. Я нічого не зробила їй поганого. Просто мій чоловік покинув свою попередню дівчину, коли мене зустрів. Мабуть, його мати була дуже прив’язана до неї або там якісь інші переваги були у вигляді грошей.
Я про цю дівчину Олесю дуже часто чула, яка вона красуня та розумниця. І хоча свекруха прямо не порівнює мене з нею, та дає зрозуміти, що я й у підмітки їй не гожуся. Чоловік ставиться до цього спокійно, просить просто не зважати. І це тоді, коли він із сином збирається на день народження Антоніни Олександрівни, куди мене не покликали.
Олег каже: «Не можу ж я не поїхати чи змусити запросити тебе! Я на годину-півтори». Але приїжджають пізно увечері, навіть без шматочку тортика для мене.
Коли я запрошую батьків чоловіка до нас, вони не вважають за потрібне приїхати і навіть по телефону не привітають зі святом. Моя мама вирішила вести себе так само і на татовий день народження запросила тільки мене, прямо сказавши моєму Олегу, що у нас сімейне свято, і вони хочуть бачити тільки дочку з онуком.
Олег чомусь насупився, але вдав, що йому байдуже. Зате свекруха зателефонувала мені і сказала, що якщо я хочу бути одруженою, то маю облишити ці «фокуси». А я відповіла, що вже не впевнена, що хочу бути одруженою, а просто хочу сама вирішувати, буде онук присутнім на її дні народженні або бачитиме його батько тільки в неділю.
Я перша тоді перервала розмову і поки що жодної реакції ні з боку чоловіка, ні його батьків. Чекаю на Новий рік, який Олег, це вже озвучено, зустрічає зі своїми батьками. Якщо мене не запросять, я поїду до своїх батьків, але вже зовсім, це буде крапка.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
