fbpx
життєві історії
Мені 25 років. Рік я зустрічалася з хлопцем, Тарасом. Зараз він пішов служити, я при надії, ми так і не розписалися. Тиждень тому я отримала від коханого повідомлення. Як мені тепер полюбити цю дитинку. Ту не обійшлося без Тарасової колишньої дружини

Мені 25 років. Рік я зустрічалася з хлопцем. Тарасом. Зараз він пішов служити, я при надії, ми так і не розписалися. Тиждень тому я отримала від коханого повідомлення – він ствить крапку в наших стосунках.

Коли ми познайомилися і виникла взаємна симпатія, я думала, це кохання. На той час він був розлучений вже пів року. Звичайно не великий термін, але все-таки я сподівалася, щось у нас вийде.

Через тиждень нашого знайомства Тарас познайомив мене зі своїми батьками, з братом та сестрою. Його рідним я одразу сподобалася. А ще за тиждень ми почали жити разом.

Від першого шлюбу у Тараса є син, трирічний чудовий малюк, дуже довгоочікуваний і коханий. Вони не могли народити дитину кілька років, хоч дуже хотіли. Щодня Тарас зідзвонювався з дружиною за відео дзвінком, щоб побачити сина. Щотри дні він забирав малого до нас, і ми втрьох ходили гуляти. Я так дивувалася, що його колишня дружина так спокійно віддає дитину, знаючи, що зараз хлопчик з іншою жінкою.

Через півроку наших прекрасних стосунків Тарасова колишня дружина, маніпулюючи дитиною, захотіла повернутися до мого коханого. Вона хотіла відсудити у нього квартиру, а оскільки не вийшло, вона почала йому телефонувати і говорити, що дитині потрібен батько, що вона зрозуміла свої помилки і хоче повернутися. Кілька місяців він ходив то до неї, то бігав за мною.

І ось все це починається в Україні. Тарас йде служити. Я дізнаюся, що при надії.

Повідомила новину – від відреагував стримано. Але досі телефоном зі мною спілкувався, запитував про моє самопочуття.

Але тиждень тому я отримала від коханого повідомлення – він ствить крапку в наших стосунках. як повернеться живим, сказав, то вернетьсь до колишньої дружини й сина.

А якже я і наша майбутня дитина? Я ж йому повірила…

 Зараз усвідомлюю, що не хочу цієї дитини, що мені буде важко. А сама я не з нав’язливих і дитиною його ніколи не дорікатиму. У мене є своя окрема квартира, працюю. Поговорила з шефом, що працюватиму до останнього. Декретні вийдуть добрі. Батьки в курсі моєї ситвуції, підтримують всіляко.

Але я не знаю. чи зможу бути хорошою мамою… Як мені тепер полюбити цю дитинку?

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.