Мені 28 років, звуть Олена, жила в столиці, працювала на хорошій посаді. Ще в березні нашу фірму евакуювали в Амстердам і мені довелося виїхати в цю мирну країну – Нідерланди.
Отже, проживаю я зараз закордоном. На мене часто накочує хвиля смутку та туги. Начебто тут є люди, з якими я спілкуюся, але тільки по роботі, або лише іноді виходжу гуляти, 2-3 рази на місяць, оскільки сама по собі інтроверт, мені не хочеться кудись йти, збиратися, не люблю гулянки і тусовки, волію просто сидіти у себе вдома.
Відчуття самотності зазвичай приходить, коли повертаюся із роботи, порожня кімната, на вулиці вже темно, нема з ким поговорити. Так, я листуюсь із сім’єю майже щодня, 2-3 рази на тиждень спілкуємося дзвінками.
Але під час сімейних свят, коли до нас додому приходять гості чи сімейні друзі, про мене всі забувають, ніби мене більше нема в тій родині. Цими вихідними мені навіть ніхто не подзвонив, не спитав як справи. Банальні речі, але змушують відчути відчуження.
У душі мені теж хочеться бути там з ними, грати в настільні ігри, піти в кіно, але, на жаль. Моє дозвілля полягає в справах, перегляді фільмів, готуванні їжі, роботі, і ось така сіра рутина щодня.
Мені й не хочеться начебто більше нічого, але не розумію, чому мені так самотньо. Весь час думаю, чим зайняті мої рідні, мама, менші сестри, що було в них сьогодні на вечерю? А мені нема з ким навіть поговорити ввечері. Я не люблю порожні розмови, але коли я розмовляю з комось близьким, мені стає набагато краще, сум миттєво зникає, а як тільки дзвінок завершено, він з такою ж швидкістю повертається.
Різниця у темпі життя, зайнятість – я все розумію. Можу годинами гортати фото в телефоні та занурюватись у ту атмосферу домівки. Останнім часом мені все одно, мені нічого не хочеться, зникли інтереси до мого хобі, мені не хочеться нічого.
Але як позбавлятися туги та смутку, я вже не знаю. У мене дуже мало друзів, я зустрічаюся на каву іноді із однією колегою, але це не замінюю мені рідних.
Звичайно, я маю хорошу роботу, мирне небо над головою, маю можливість допомагати рідним в Києві фінансово. Але все це не покращує мій внутрішній стан.
Передрук без посилання на ibilingua.com.
Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.com.