X

Мені 29 років, і батьки видають мене заміж за літнього заможного чоловіка, кажуть, що я буду з ним щаслива і забезпечена. Але Богдану 62! Я не вийшла красою, як мої подружки

Мені 29 років, і батьки видають мене заміж за літнього заможного чоловіка, кажуть, що я буду з ним щаслива і забезпечена. Але Богдану 62! Я не вийшла красою, як мої подружки.

Завжди була “тихою, розумною дівчинкою”, яка не бігала на побачення і не мала купи шанувальників. Не тому, що я зовсім нікому не подобалася, просто життя якось так склалося. В університеті закохалася, але він одружився з іншою.

Потім була робота, побут, якісь короткі історії, що швидко згасали. А тепер мама з татом кажуть: “Воно тобі треба, ті романи? Ось Богдан – серйозна людина, забезпечений, у нього будинок, бізнес. Житимеш, як королева”.

– Мамо, але він старший за мене більше ніж удвічі! – я ледве стримувала емоції.

– І що? – не моргнувши оком, відповіла мама. – Зате з ним ти не пропадеш. У свої 29 ти досі нікому не потрібна.

Її слова дуже мене зачепили.

Тато завжди мовчазний, а тут теж додав:

– Дивись на життя тверезо. Любов’ю ситий не будеш.

А Богдан – він друг мого батька. Він просто прийшов, наче все вже вирішено. Упевнений, солідний, з дорогим годинником і запахом дорогого парфуму. Посміхався мені, як маленькій дитині.

– Ти мені подобаєшся, – сказав він. – Будеш жити, як у раю.

Він не питав, чи подобається він мені: розлучений чоловік, який вже має двох онуків.

Та мене почали вмовляти всі: мама, тато, тітка, навіть старша сестра, яка заміжня і, здається, нещасна в шлюбі, але каже:

– Віка, подумай головою, тобі майже тридцять! Чи ти справді думаєш, що зможеш знайти когось молодшого?

А якщо й справді не знайду?

І ось я не знаю, що робити. Батьки кажуть, що вони бажають мені добра, а я відчуваю, що ніби продаю себе. Богдан дійсно багатий, він оточує мене увагою і засипає дорогими подарунками, водить у ресторани, показує життя, якого я ніколи не бачила.

Але що далі? Жити з ним, цілувати його, народжувати йому дітей? Я не можу уявити це, і водночас боюся, що якщо відмовлюся – залишуся сама.

Чи це просто батьківські страхи, які вони вклали в мене? Що мені робити? Підкоритися і прийняти цей “вигідний” шлюб чи все ж таки послухати себе?

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

M Alena:
Related Post