Я прожила в шлюбі з чоловіком більше двадцяти років. Мені за сорок і я збентежена тим, що, як виявилося, чоловік не був мені вірний.
Тринадцять років тому у мого Івана був роман із жінкою. Також від цих стосунків на світ з’явилася дитина, яку Іван нібито ніколи не бачив.
Тоді вони домовилися розійтися, і жінка залишиться за дитиною одна, хоча Іван не буде справжнім батьком дитини, не братиме участі у її вихованні, але матеріально підтримуватиме.
Про все це я дізналася деякий час тому, абсолютно випадково, в день народження нашого спільного з Іваном сина.
Ближче вечора мені стало щось не по собі, і я вирішила вийти в під’їзд, щоб подихати свіжим повітрям. Недалеко від нас знаходиться лавочка, на якій і сиділи наші родичі. Їх розмова мене дещо зачепила, тому я, щоб ніхто мене не помітив, стала прислухатися.
На щастя, вони мене не помітили, тож я взяла себе в руки й почала прислухатися до розмови. І ось двоюрідна сестра Івана щасливим голосом сказала своєму чоловіку, що прекрасно знає, чому мій чоловік так бігає навколо мене.
Насправді це не через велику любов та повагу, а щоб загладити свою провину переді мною, яка тягнеться вже роками.
А потім вона наголосила, що знає, що в Івана є дамочка на стороні вже багато років, і вона навіть подарувала йому сина. А я, така жінка, що все знаю, але закриваю очі, бо боюся втратити не так чоловіка, як його гаманець.
Я не знала, що думати, коли почула цю розмову. Це здавалося малоймовірним, тому що я знаю свого чоловіка, він не така людина. Я чекала кілька днів, потім не могла більше терпіти, і одного вечора це питання вислизнуло з моєї голови.
На мій превеликий подив, Іван не заперечував цього. Насправді він підсумував останні тринадцять років майже одним довгим і заплутаним реченням: вибач, ти не повинна була дізнатися, що в мене був роман. Я давно хотів тобі розповісти, але не робив цього заради тебе в першу чергу. Насправді це сталося зовсім випадково і всього один раз. Я ніколи її не кохав, а вона мене.
Після того, як вона дізналася, що чекає дитину, то сама сказала, що від мене нічого не вимагатиме, оскільки стати мамою було її мрією.
І ось вже багато років мій Іван просто час від часу допомагає сину фінансово. Ця жінка заміж так і не вийшла. Вона присвятила своє життя дитині.
Мій світ в той момент розвалився. Я стояла і не могла промовити у відповідь навіть слова. В мене був ступор. Відтоді ні вночі, ні вдень я не маю спокою.
Я не знаю, чи хочу я з Іваном розлучитися. Я не знаю, яке рішення буде правильним. Я боюся, що якщо я з ним розлучуся, він може повернутися до своєї колишньої дівчини та своєї дитини. У нього була б чудова нова сім’я, а я залишилася б тут одна з двома дітьми.
Я досі кохаю свого Івана, незважаючи на його давні “походеньки” наліво.
А що б ви робили на моєму місці?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
