Мені зателефонував Олег, і запросив на своє з Вікою весілля. Я одразу уточнила, чи лише я, чи і донька та цивільний чоловік також серед запрошених. Брат відповів, що буде радий бачити лише найближчих йому людей, і я зрозуміла, що Віталік в цей перелік не входить. Ну так, значить так, я сперечатись не буду. І тільки я звикла до цієї думки, як знову дзвінок. – Вибач, сестричко, але буде краще, якщо ти залишиш доньку з батьком дома.
***
Діло було так. Покликав мене мій двоюрідний брат на весілля. Вірніше, передав запрошення.
Я тоді була ще незаміжня, але ми з моїм цивільним чоловіком були у відносинах 6 років і нашій спільній дочці було 4 роки.
Я подякувала йому в соц. мережі за запрошення і перепитала, чи запрошує він мене з чоловіком і дитиною. На що він відповів: “Розумієш, сестричко, ми на весілля кличемо лише рідних людей…”
Загалом, покликав він мене без мого “чоловіка”, але з донькою. Гаразд, я це “з’їла” і навіть не образилася (хоча треба було).
Я замовила сукню, індивідуальний пошив, щоб не зганьбити, так би мовити, брата.
Через тиждень він мені пише: “Сестричко, ви точно з донькою будете? Треба точно сказати, тому що завтра ми оплачуємо місця”.
Я його запитала, мовляв може місць не вистачає (кафе невелике), так ми не підемо тоді.
Він запевнив мене, що місць достатньо, просто він усіх перепитує. Чесно, осад залишився. Коли я запрошувала на весілля людей, я їх не перепитувала сто раз, чи підуть вони…
Я сказала Олегові, що дочка буде на руках, щоб не замовляв їй окреме місце. Він погодився, каже, що й інша родичка дівчинку 3 років теж на руках тримати буде.
Все ніби добре, сукню пошили. Але ось за 2 тижні до весілля він мені пише: “Привіт, сестричко. Дізналися, що й до чого, в загальному там буде дуже шумно. Напевно, краще залиш дочку вдома з чоловіком. Родичка теж так вирішила і дома дитину залишить. Сама розумієш, малятам важко буде в гучному натовпі”.
Чесно, я була здивована! По-перше, моя дочка (4 роки!) Дуже комунікабельна дівчинка, обожнює свята, добре танцює. Тим більше, я говорила Олегу, що візьму її на 2-3 години і чоловік її забере.
Чесно, я вже була на піку і відмовилася йти на весілля. Так, що це таке, запросити і три рази диктувати купу умов!
Олег потім написав, що мовляв бери і чоловіка вже й дитину. Але я наполягла на своєму і не пішла. Повинна ж бути якась гордість.
До речі, подарунок я все ж передала. А Олег потім заніс мене в чорний список в соц. мережах…
А як Ви вважаєте, чи правильно я вчинила чи ні?
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
