Мій чоловік Петро – чудова людина, але, як всі чудові люди, має низку примх. Наприклад, ніколи не поїде на таксі, якщо до місця призначення ходить громадський транспорт. Вважає, що дарувати квіти – пусте марнотратсво. Краще купити дружині ковбасу. У будній день – варену, у вихідні – напівкопчену, а на свято можна побалувати і сирокопченою. Словом, зовсім не романтик.
В один з похмурих дощових осінніх днів на кухонному підвіконні з’явилися два квіткових горщика. А в них дивним чином пробивалася цибуля. Ніжні зелені стрілочки тяглися до світла. Треба сказати, що помітили ми з донькою цю пишність не відразу, а коли паростки досягли сантиметрів п’ять. Щодня ми, наче два кота, обнюхували горщики, хотіли з’їсти цю весну негайно. Але ми ж люди розумні, вирішили почекати, поки чоловіка не буде вдома і цибуля стане більшою, хоч трішечки. Петро б точно не дав зробити свято живота з таких маленьких паростків.
Нарешті настав день, коли ми вирішили йти на темну справу. Все складалося вдало – чоловік на роботі, цибулька підросла. Дочка швидко спорудила салатик: помідори, огірочок, перчик і цибулька, додали часник, полили олією і з’їли.
Наступного дня Петро помітив сліди злочину. Він вигукнув:
– Де мої рослини?
– Не сердся, Петю, – кажу йому, – але ми з’їли цибулю.
Його очі округлилися, обличчя набуло виразу крайнього подиву.
– Люба, ви з’їли не цибулю! Ви зжерли свої квіти, які я з любов’ю вирощував на восьме березня! Вам вирощував! Хотів зробити сюрприз! Викопав на дачі цибулини нарцисів, потім робив їм штучну зиму, потім весну. Все по книзі. Точно розрахував час. Хто з нас не романтик?!
Що тут можна заперечити. Що ж. Якщо жінка в квітковому горщику бачить тільки їжу, то найкращий подарунок для неї все-таки і є ковбаса.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
