Мій чоловік почав вимагати м’ясо замість сосисок на обід! І це в такий час, коли зарплати стали менші! Коли багатьом людям в країні взагалі не вистачає продуктів! А його ще й мама, моя свекруха, в цьму підтримує, підтакує, що мужику щодня м’ясо необхідне.
Моєму шлюбу майже 40 років. Син і донька давно виросли та залишили рідне гніздечко. У кожного з них зараз своя родина та маленькі дітки.
Ну, а ми з Григорієм тепер живемо самі. Щоправда, останнім часом чоловік став поводитись дуже дивно.
Ні з того, ні з сього він вирішив контролювати наш сімейний бюджет. При цьому чоловік ніколи не стежив за тим, на що я витрачаю гроші та скільки.
А пережили ми всякі часи: і в центрі зайнятослі стояли, і лихі 90-ті були. Жодного слівця за всі ці роки я не почула. А тут на старості років почався безглуздий контроль!
Та й взагалі, каже, господиня з мене нікудишня. Спочатку я думала, що чоловік просто жартує.
Але ні, все куди серйозніше! Ось два місяці тому заявляє:
– А чому в тебе грошей немає ні на що? В інших є, а в тебе ні? Чому на столі не котлети, а якісь сосиски?!
– М’ясо було вчора, – відповідаю я. – Навіщо тобі щодня їсти м’ясо? Ти ж не вагони йдеш розвантажувати, а на дивані лежати!”
Але Григорій не вгавав. Вимагав саме котлет. Про іншу їжу і чути нічого не хотів. У той момент я задумалася, чи хороший він взагалі чоловік. Якось жили ми завжди тихо і мирно. Але без особливої ніжності…
А зараз все частіше розумію, наскільки він буркотливий і дріб’язковий. Може, він завжди був таким, просто я не помічала? а зараз час такий. яких всіх нас немов вивертає і справжню сутність показує.
З виходом на пенсію Гриша як із ланцюга зірвався. Але пустити проблему на самоплив я не збиралася.
От і вирішила запропонувати чоловікові цікаве рішення.
– Давай ти спробуєш сам скласти сімейний бюджет на місяць. Коли отримаємо пенсію, то все господарство буде на тобі. Ти все купуватимеш, оплачуватимеш і записуватимеш витрати. Покажеш мені на власному прикладі, як треба робити. Може, після цього я витрачатиму гроші з розумом. Як тобі ідейка? – сказала я.
Я не очікувала, що чоловік так радісно прийме цю пропозицію. В результаті він поставився до справи серйозно. Гриша рахував кожну копійчину, вів чітку бухгалтерію і… щодня купував м’ясо. Навіть на іншу їжу вистачало!
Щоправда, гроші швидко скінчилися. Чоловік забув заплатити за комуналку та Інтернет. Крім того, коштів забракло і на побутову хімію.
Про те, щоб відкласти трохи грошей на свята та подарунки онукам, я взагалі мовчу. А так, звичайно, так, молодець.
Звісно, Григорій не визнав своєї помилки. Каже, мовляв, це результат того, що я неправильно господарювала стільки років. Він, як і раніше, вважає, що я погана господиня та дружина.
Але щось мені зовсім не хочеться ставати для нього кращою. Словом, все дійшло до того, що я думаю над розлученням. Уявіть! Ще рік тому й в думках такого не було, а зараз я вже майже дозріла до такого кроку.
А навіщо жити з людиною, яка так ставиться до мене, рахує кожну копійку і не цінує ні мене, як людину, ні моїх справ?
Подруги мене не розуміють, кажуть – всі зараз за мужиків тримаються. А мені з кожним днем все більше хочеться відчути себе вільною. Що ж робити?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.
