fbpx

Мій чоловік старший за мене на 10 років. У нас троє чудових дітей, старший син та дві доньки. Коли ми з чоловіком розписалися, мені було 24 роки. Кожен уже мав другий шлюб. У мене по молодості, а в нього дружина зрадила, і вони розійшлися, але від неї у мого чоловіка є син, який з ним спілкується

Мій чоловік старший за мене на 10 років. У нас троє чудових дітей, старший син та дві доньки. Коли ми з чоловіком розписалися, мені було 24 роки. Кожен уже мав другий шлюб. У мене по молодості, а в нього дружина зрадила, і вони розійшлися, але від неї у мого чоловіка є син, який з ним спілкується.

Спочатку нашого спільного життя вирішили не заводити дітей. Для початку потрібно облаштуватись, звикнути. Насамперед ми купили квартиру, трохи пізніше купили машину. Стали жити і думати про спільних дітей. Але не все так було легко та просто. У нас нічого не виходило. Пішли лікарнями.

Обстежилися скрізь, де тільки могли і безкоштовно, і в дорогих платних клініках. Але лікарі лише розводили руками. Вони не могли знайти причини. Через рік таких ходінь, ми з чоловіком зневірилися. Як хтось, увечері поговоривши і все, обговоривши, ми з чоловіком зважилися на усиновлення.

Почали збирати папери. Наближався Новий рік, і я як у казці загадала бажання, що в мене буде син. І ви не повірите, трапилося диво, моє бажання виповнилося під Новий рік. Нам зателефонували, і сказали, приїжджайте, обирайте дитину. Приїхавши до дитячого будинку, ми застали таку сумну картину.

У цей час прийомні батьки повертали назад хлопчика років 4, пояснюючи це тим, що в нього є проблеми зі здоров’ям. Я коли побачила цього малюка, то просто закохалася. Мені більше ніхто не потрібний був. Я зупинила свій вибір саме на цьому хлопчику.

Чоловік трохи заперечував, але потім зрозумів, що мене не переконати та й погодився. Спочатку нам було дуже важко. Ми з малюком звикали один до одного, але у нас все вийшло. Наш син виявився добрим, розумним хлопчиком. У жодній лікарні нам не підтвердили його діагноз, хлопчик виявився абсолютно здоровим.

Йому просто потрібна була любов та увага. Через 2 роки я очікувала на дитинку, але, на жаль не все так закінчилось, як я хотіла. Лікарі, сказали не зможу мати дітей. Ми звичайно з чоловіком переживали, сильно засмутилися. Але нічого не вдієш.

Наш синочок уже пішов у перший клас. І ось знову наближався Новий рік, і я знову загадала бажання, що хочу тепер уже доньку. Ми почали збирати всі потрібні документи.

І ось все готово, тільки-но треба було почекати своєї черги. І тут дзвонить мені далека родичка та повідомляє таку новину. Що у брата її чоловіка забирають доньку, дівчинці 3 роки. Ну і все як завжди на сімейних зборах ми вирішили зробити опіку над дівчинкою.

І ось справдилося моє друге бажання, тепер у мене вже двоє дітей. Я з чоловіком була дуже щаслива, ми дуже любили наших дітей. Я займалася вихованням дітей, донька дуже часто хворіла, тому не ходила до садка.

Так ми жили кілька років, поки у нас із чоловіком не настали складні часи із сімейного життя. Ми просто втомилися один від одного. Ну, тут знову проблема. Але і тут диво сталося, я дізналася, що чекаю на дитинку.

І тепер у нас троє дітей усіх ми дуже любимо, з чоловіком розводити передумали, спалахнули почуття з новою силою та живемо однією дружною родиною.

Дорогі дівчата, жінки вірте в чудеса і частіше загадуйте бажання.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page