fbpx
життєві історії
Молодь відразу захотіла жити окремо, винаймали в місті житло, приїжджали не часто. Тітка сумувала, та син з невісткою не дуже охочі допомагати в селі і з цим нічого не вдієш. А зовсім недавно тітка дізналась, що молода сім’я хоче виїхати назавжди жити в Канаду. Сплакалась, що більше не побачить сина, не буде няньчитись зі своїми майбутніми внуками. Як не крути, а це неповага, залишати батьків в такому віці і думати тільки про себе

Молодь відразу захотіла жити окремо, винаймали в місті житло, приїжджали не часто. Тітка сумувала, та син з невісткою не дуже охочі допомагати в селі і з цим нічого не вдієш. А зовсім недавно тітка дізналась, що молода сім’я хоче виїхати назавжди жити в Канаду. Сплакалась, що більше не побачить сина, не буде няньчитись зі своїми майбутніми внуками. Як не крути, а це неповага, залишати батьків в такому віці і думати тільки про себе.

У моєї тітки дуже сумна життєва історія, якою хочу з вами поділитися.

В вісімнадцять років тітка Анна вийшла заміж, чоловік старший від неї на дванадцять років.

Пішла в невістки, батьки чоловіка тримали велике господарство. Молодість так і минула за сільськими роботами. На роботу ніде так і не влаштувалась, допомагала спочатку свекрам поратись по господарству, а пізніше і сама стала господинею.

Народився в них з чоловіком один син, дуже вже тітка його любила, постійно дбала, аби в нього все було найкраще, а коли подорослішав, то хотіла, аби в нього була освіта, щоб його життя склалося краще ніж у батьків.

Тітка Аня ніколи не жалілась на чоловіка, він направду мав дуже добрий характер, і як вмів, так і підтримував її у всьому. Син подорослішав, змужнів, пішов вчитися на юридичне, на третьому курсі закохався в дівчину.

Прозустрічались вони два роки і вирішили весілля відгуляти. Тітка Аня так зраділа, дівчина наче скромненька, буде гарною жінкою. Тай буде їй допомога, а то сили вже не ті.

Та молодь відразу захотіла жити окремо, винаймали в місті житло, приїжджали дуже рідко.

Тітка сумувала, та син з невісткою не дуже охочі допомагати на селі.

Читайте також: Кожного вечора мої сусіди збираються під хатою на лавочці. Їхні галаси чути аж до мене. Там діти можуть таке “видати”, що голова йде обертом. Та річ в тім, що я побожна жіночка, і мені неприємно все це чути. Не раз я звертала їм увагу, та вони сміють і до мене рота роззявляти. Кажуть, що не бачать в цьому нічого поганого і для їхньої сім’ї це норма. Одного разу я не стрималася і до священики пішла. Я ж не знала, що це їх родич

А зовсім недавно тітка дізналась, що молода сім’я хоче виїхати назавжди жити в Канаду.

Сплакалась, що більше не побачить сина, не буде няньчитись зі своїми майбутніми внуками.

Чому так доля несправедлива до тітки?

Чому діти часто забувають про своїх батьків?

Адже самі батьки готові до їхніх ніг цілий світ покласти, аби вони були щасливі.

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Передрук заборонено!

You cannot copy content of this page