Моя дочка Марина закінчила один з кращих юридичних вишів. Вже дванадцять років вона працює за спеціальністю в компаніях, у неї величезний досвід. Зараз Марина – начальник юридичного департаменту великої будівельної фірми.
І тут вона йде у декрет. Та все було нормально і в декреті, і після декрету теж. Не в цьому зовсім річ. Їй вже майже сорок, і ось вона переходить на досить дивний спосіб їжі, до того ж залишає кар’єру юриста і починає навчати інших, вести курси з оздоровлення, цього способу життя та харчування.
Я намагаюся пояснити, що це все – це віяння часу. Що треба повертатися до нормальної роботи. Марно.
У мене є дві квартири, які я віддаю під найм. І коли дочка пішла у декрет, я всі договори на оренду перевела на неї, щоб у неї гроші були під час декрету. Три роки уже минули. На основну роботу вона вже вийшла, тільки вона там майже не з’являється. Так, по 2 години на день документи проглядає. Хоча робота там є, і директор чекав саме Марину. Поки що він їй все прощає.
На роботі дочка отримує мінімум, живе з оренди моїх двох квартир і сподівається, що колись зароблятиме мільйони на тих своїх курсах.
Дочці 43 роки! Дуже хочу піти в агентство нерухомості та перевести всі договори оренди назад на себе. Мені 64 роки, пенсійних накопичень – нуль. І це за двох квартир у найкращих районах міста! Але зять став стіною за те, щоб Марина не погоджувалася перевести договори назад на мене, звичайно, їм обом подобається жити за мій рахунок.
Що робити, підкажіть? Я зовсім розгублена.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
