Сьогодні хочу поділитись з вами історією з життя моєї старшої дочки Наталки.
Вже з раннього віку ми почали зауважувати, що наша Наталочка має неабиякий талант до співу, тому після закінчення школи вона чітко знала куди хоче вступати.
А вже після закінчення вузу Наталка працювала вокалістом в престижному ресторані, там і познайомилась з батьком своєї донечки Амелії.
Щоправда батьком для своєї донечки він так і не став, після того, як дізнався, що Наталка при надії, за ним наче слід простив. Так із того часу ми про нього нічого і не чули.
Звісно, моя донечка вирішила стати мамою, адже в неї під боком є мама, а я завжди радо допоможу всім чим тільки потрібно їй буде.
Так і виховували ми нашу принцеску Амелічку.
Моя дочка завжди мені жалілась, що не зможе більше збудувати свою сім’ю, адже хто захоче взяти жінку з дитиною. Так і змирилась з цим.
Мене, звісно, це дуже бентежило, я часто ходила до церкви і просила в Бога кращої долі для своєї Наталки.
Так і сталось, коли Амелії було п’ять рочків Наталка зустріла його, чоловіка своєї мрії.
Анатолій, так звуть мого зятя, став справжнім щитом для їхньої сім’ї, в них настільки теплі відносини, та й Амелію він дуже любить і піклується про неї, як про свою рідну.
Так і живуть вони в повній гармонії вже чотири роки, діток у них спільних немає, причина у Анатолія, тому доля звела їх двох, наче все знала, що вони доповнення одне одного.
Я від себе хочу додати вам такий посил. Не розчаровуйтесь, коли потрапляєте в подібну ситуацію, адже попереду доля приготувала для вас приємний сюрприз і ви обов’язково ще будете щасливі.
Автор – Наталя У.
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua