Моя дружина Ліда – молодша дитина у своїй родині. Вона має ще старшого брата, у них 8 років різниці. Завжди всю увагу і всі ресурси її сім’я вкладала у її брата. Мене та нашу сім’ю все життя порівнювали з братом Ліди і його сім’єю, і, звичайно, не на нашу користь.
Іноді просто до абсурду доходило, коли ми купили першу машину, стару японку, і приїхали в гості, нам брат і теща сказали, що наша машина – цебро, а ось у брата нова BMW. Приблизно те саме було з нашою першою квартирою.
Єдиний, хто смикав тещу та брата, був батько дружини, мій тесть Всеволод Карлович, але при цьому син у нього теж був на першому місці. Наші діти теж все життядругорядні онуки, ось у брата діти най-най, і навіть успіхи наших дітей – це випадковість.
Це завжди дуже засмучувало дружину. Але були й плюси у таких взаєминах – у наше життя ніхто не ліз, і, в принципі, стосунки з Лідиними родичами були рівні, зустрічалися ми лише у свята.
Але через 15 років шлюбу стосунки з родиною дружини перетворилися на щось неймовірне.
Два роки тому не стало тестя. У брата дружини були всі доручення на його заощадження – гроші він зняв усі і забрав собі, теща про це не знала. Потім, коли це з’ясувалося, він сказав, що все поверне і просто на цей період утримуватиме тещу.
Братик дружини вклався у свій бізнес, у 2020 році прогорів, залишився без роботи та бізнесу, ще й під судом. І раптом ми стали найкращими та улюбленими, у нас постійно просять грошей і так, і у позику, і за онуками так сумують, і «треба спілкуватися сім’ями».
Ми з Лідою вирішили, що платитимемо за тещу комуналку і даватимемо фіксовану суму на місяць, а спілкуватися сім’ями нам не треба. Але теща незадоволена: ми, виявляється, ще маємо допомагати її синочку та оплачувати навчання племінників, нібито тимчасово, а потім нам усе повернуть. Зрозуміло, що ніколи нічого не повернуть.
А тут дружина ще посміла запитати у брата про те, що гроші її батька можна розглядати як і її спадщину, і чи спокійна його совість. А якщо грошей немає, то можна продати свій котедж (або квартиру або машину дружини) і повернути гроші матері.
В результаті – конфлікт з тещею Олександрою Володимирівною: як вона посміла в такій ситуації так розмовляти з братом! Це тимчасові труднощі, Серьожа – геній та обов’язково підніметься на колишній рівень.
Тепер теща щодня смикає Ліду, дзвінками, а через день ходить у гості – це вже щось неймовірне і для мене. Раніше про нас якщо згадували раз на два місяці, то й добре, та і то не завжди.
Вчора ми з Лідою не пустили тещу, просто не відчинили двері. Сьогодні дружині дзвонив Сергій і сказав, що мамі не добре і так поводитися не можна, адже вона залишилася сама.
Ми просто не знаємо вже що робити, навіть переїзд до іншого міста обмірковуємо. Але чи правильною буде така “втеча”? Я знаю, що Ліда любить родичів, але бачу, що вона вже просто не витримує.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
