Моя історія шлюбу звичайнісінька. Була. Крім однієї маленької деталі. У мого чоловіка був брат-близнюк. І схожі вони були як дві краплі води.
Чоловік мій Максим був просто чудовим. Турботливим, дітей любив наших дуже, вдома все робив, що просила. Одним словом, золото, а не чоловік.
Але сталася дорожня аварія, і я залишилася сама з двома дітьми. Спочатку було дуже складно. Я дуже сумувала за Максимом. Він снився мені ночами.
Мама казала:
– Ірино, знайди чоловіка, не можна самій, пропадеш! Подумай про дітей.
Але кому я була потрібна з двома дітьми? Який нормальний мужик захоче відразу двох чужих ростити? Мені здавалося, що таких не знайдеться.
Плюс на мені ще була і недоплачена іпотека. Я працювала на двох роботах, брала понаднормові зміни.
Дітьми фактично займалися бабусі, за що їм величезне спасибі.
А через півроку до мене прийшов він. Брат мого чоловіка Олександр. Як дві краплі води схожий на Максима.
-Мені Макс снився. Сказав, щоб йшов і допомагав тобі.
Олександр ніколи не був одруженим. Коли ми почали зустрічатися з Максимом, мені навіть часом здавалося, що і Саші я дуже подобаюся.
Я не стала сперечатися. Все-таки не чужа людина. І допомога мені потрібна, дуже.
Сашко приходив до нас щодня. Іноді ночував. Через кілька місяців я зрозуміла, що він вже живе з нами. І мені це дуже подобалося.
А ще через місяць він запропонував мені одружитися. Я подумала-подумала, та й погодилася.
Так я вийшла заміж знову. За брата-близнюка мого чоловіка. У нас народилася ще одна дитина. На вигляд ми звичайнісінька щаслива сім’я.
Іноді мені сниться Максим і каже, що він дуже задоволений і спокійний, і що його сім’я в надійних руках…
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
