Моя колишня дружина давно говорила, що хоче поїхати на роботу до Польщі, тому коли випала така нагода, Наталя не роздумуючи почала збирати документи. Я не міг кинути сина на бабусю і дідуся, тому й подумав, що заберу на деякий час Кирила до себе. Та нова дружина зробила в домі “бурю”. Річ в тім, що вона зараз при надії, але це не пояснює її поведінки. – Я не збираюсь няньчити чужих дітей!
Моя дружина поставила мені умову — я мушу вибрати між нею та моїм сином від першого шлюбу. Зі своєю колишньою дружиною я розлучений вже 6 років. У мене залишилася від того шлюбу дитина — синочок. На момент розлучення Кирилу було 5 років.
Саме через нього ми й підтримували стосунки з колишньою дружиною. Можна навіть сказати, товаришували. Минуло 3 роки і я знову одружився з ніжною та ласкавою Валентиною. Вона була в курсі мого сина. І ладнала з Кирилом, коли я приводив його до нас у гості.
На даний час моя Валентина вже на п’ятому місяці. Кілька тижнів тому мені зателефонувала колишня дружина та повідомила, що її запрошують на роботу в Польщу на два роки. Але сина вона взяти із собою не може. Труднощі з документами. Та й стежити за ним там ніхто не буде.
Тому ми з нею ухвалили рішення, що протягом цього часу Кирило поживе зі мною та моєю дружиною. Ну а Наталя періодично надсилатиме мені гроші на його утримання.
Коли я повідомив Валі про те, що будуть зміни, то вона буквально вийшла з себе — змінилася до невпізнання. Вона почала обурюватися, говорити не своїм голосом і вперлася рогом — жодних чужих дітей! Вона сама збирається стати матір’ю.
Моя добра і ніжна дружина показала своє справжнє обличчя. І ще вона почала говорити, що якщо я приведу в квартиру сина, то вона покине мене і не дасть бачитись з нашою майбутньою дитиною. Я намагався Валі пояснити, що це не на весь час. І Кирило уже цілком самостійний хлопчик — сам себе обслуговує і навіть допомагатиме нам, за малюком посидить після його народження. Тільки Валю не можна було переконати. Вона відмовляється зрозуміти, що я просто не можу залишити свого сина в такій ситуації. І вона мене ставить перед вибором.
Бабуся з дідусем збиралися забрати онука собі, але ким я тоді залишусь в очах сина? Та й не хочеться йти на поводу у жінки – на голову сяде у майбутньому. Не подобається чоловікам, коли жінки командують нами.
Валя сказала, що стане всіляко показувати дитині своє невдоволення, якщо я проти її волі приведу його в нашу квартиру. Адже саме через нього ми тепер в напружених стосунках. Мені не зрозуміло, як жінка в такому становищі може виявляти таку дивну поведінку по відношенню до інших дітей? Мій син дуже спокійний і слухняний, відповідальний хлопчик, ніякого клопоту з ним не було б. Я дуже прив’язаний до Кирила. Але й сім’ю руйнувати не хочеться. Люблю жінку і не хочу її втрачати.
Я чомусь думав, що зможу знайти вихід із будь-якої ситуації, все зможу розрулити, але ця ситуація поставила мене в глухий кут. Я не розумію, як знайти вихід із нього. Розгубився, тому прошу поради.
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
