Моя Ліля ще жодного разу в Туреччині на морі не була, – сказала мені по телефону Оксана. – А нічого, що вона твоя дочка? Ось бери і вези. Звісно, ти ж не можеш, оскільки кожного року у вас з чоловіком по дитині з’являється. – Я розумію, перед Богом я її мати, бо тримала дівчинку перед вівтарем, але ж це не означає, що я все життя буду допомагати Лілі фінансово. Похресниці вже не п’ять, і навіть не десять років. Вже й сама може підробляти.
Я дружила з Оксаною ще зі шкільної лавки. Після випускного ми роз’їхалися різними містами, але дружити не переставали. Я навчалася у столиці, а подруга у місцевому навчальному закладі. Оксана вискочила заміж, щойно їй виповнилося 18 років. Буквально за пів року вона вже й мамою стала. Оксана запропонувала мені стати хрещеною, і я погодилася.
На той час я вже теж готувалася до весілля.
Кожен приїзд до хрещениці супроводжувався подарунками та різного роду розвагами. Якщо мені не виходило довго їх відвідати, я пересилала на карту гроші.
На сьогоднішній день моїй хрещениці вже 16 років. Ми рідко з нею зідзвонюємось, оскільки Ліля постійно в мене щось просить. Мабуть, у її очах я не хрещена, а банкомат якийсь.
З Оксаною ми давно вже не спілкуємось. Я зрозуміла, що з віком у нас змінилися цінності. Оксана щороку приводить на світ по малюку, сидить дома та скаржиться на погане матеріальне становище. У мене поки що немає дитини, адже я займаюся кар’єрою.
Нещодавно я дізналася, що похресниця Ліля збирається вступати до університету, що знаходиться у моєму місті. Вони попросили мене допомогти фінансово і заявили, що майбутня студентка оселитися у моїй квартирі.
Я одразу відмовилася, адже у нас з чоловіком однокімнатна квартира. Я не готова відповідати за чужого підлітка і прибирати від Лілі усіх залицяльників. Я можу її зустріти, зробити екскурсію та підібрати орендовану квартиру, але на цьому крапка.
Мене ж назвали поганою тіткою, і хрещеною, яка не виконує своїх обов’язків, адже я не думаю про становище похресниці. Щоправда, вони запропонували мені альтернативний варіант – я оплачуватиму їй оренду. З якої це радості? Загалом, “сміливості” Оксани немає меж. Коли я її запитала, чому ці витрати на мені, вона відповіла: “Бо ти хресна мама”.
Остаточно ми розірвали всі зв’язки з Оксаною у вересні. Ми з чоловіком повернулися з відпустки. Ми давно збиралися відпочити в Туреччині, збирали гроші та відкладали справи. Коли ми повернулися додому, Оксана закотила “бурю”. Мовляв, чому я хрещеницю з собою не взяла, адже вона моря за кордоном ще в своєму житті не бачила.
Я нічого не стала відповідати – просто поставила крапку у цій історії.
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
