Моя мама рік часу доглядає свою стареньку маму, яка живе окремо. Тато вже змирився, що її ніколи немає дома. Вона навіть ночувати там інколи може. Я сильно допомогти не можу, бо виховую двох близнюків. Та мене турбує інше. Недавно я дізналася, що квартира повністю записана на мамину рідну сестру. Тітка Анна забере колись все, мамі навіть “чайний сервіз” не перепаде. А все через обіду, яка бере початок ще з юнацьких років.
Моя мама вже більше року доглядає свою стареньку маму. Бабуся вже не дає сама собі ради. Єдине, що добре, що живе бабуся не далеко від квартири батьків.
Мій тато вже змирився з тим, що мами постійно немає дома. Іноді буває є таке, що мама ночує біля мами, бо та може наробити “справ”.
В нас з чоловіком двоє синів близнюків, яким всього шість років, тому допомогти сильно не можемо. Моя рідна сестра живе в іншій області.
Але мене турбує те, що моя тітка, рідна сестра мами, нічого не робить, щоб полегшити життя і мами і сестри.
Але і це ще не все. Як вияснилось недавно, бабусина квартира повністю записана на тітку. Моїй мамі навіть “чайний сервіз” не перепаде.
Я вважаю, що це не правильно, але мама каже в цю справу не вмішуватися.
Моя мама старша дочка. Коли вона закінчила школу, то захотіла навчатися на дизайнера. На той час такий дуже гарний заклад знаходився в Києві. Ось мама і стала просити батьків, щоб допомогли їй, ні, не з навчанням, а допомагали оплачувати квартиру.
Батьки погодилися і зробили все можливе, щоб дочка вчилася в омріяному вузі.
На той час в них гроші були, тому мрія мами здійснилася.
А ось коли дійшла черга до тітки, то настали важкі часи. Дідусь потрапив під скорочення, а бабуся тягнути всю сім’ю не могла.
Коли тітка сказала, що хоче поступати в медичний університет, батьки сказали, що нехай розраховує лише на себе.
Вийшло так, що тітка Анна вивчилася на медичну сестру. Вона досі працює в поліклініці.
Але все вона наголошувала своїм батькам, що вони мрію старшої сестри здійснили, вона стала дизайнером, а ось в неї все пішло не по її.
Щоб хоч якось вирівняти цю ситуацію, бабуся з дідусем поговорили з двома доньками і повідомили, що їх квартира залишається лише молодшій дочці Анні.
Мама на той час вже була заміжня і жила окремо в квартирі тата, тому нічого проти не мала.
І ось тепер, коли вона доглядає хвору матір (тата, мого дідуся, вже на цьому світі немає), я вважаю, що це несправедливо.
Тітка Анна як раз в тиждень зателефонує і спитає, як бабуся, то це вже добре.
Я сама з чоловіком частіше приїжджаю, хоча живу дальше за неї. Ми привозимо ліки, їжу і все необхідне. Також фінансово допомагає і моя рідна сестра.
Мама каже мовчати і нічого не говорити тітці Анні. Та я іншої думки. Раз ця квартира буде її, то нехай також якось допомагає.
Хіба ні? Як переконати маму, що цю тему треба підняти за круглим столом?
Мені її дуже жаль. Вона пожертвувала всім, заради мами… а все в кінцевому результаті отримає тітка!
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- На кухні, обійнявши голову, сидів Борис, а над ним заводила мама. Виявляється, Анна, дружина брата, подала на розлучення. – Я в одних шкарпетках від неї пішов. Ні на що не претендую, а вона ще хоче на аліменти мене подавати? – А що такого ти купив, може цю квартиру? Чи хоча б ремонт зробив? – І тут включилася мама. – Як, Лідо, ти язика прикуси! А утюг разом з дошкою хто купляв? – Ви б ще набір з горняток згадали, який зі свого серванту витягнули і невістці передарували
- Коли я злягла з температурою, то запитала по телефону у зятя, чи може він купити мені трохи їжі та піти в аптеку. Він це зробив. Мені здається, він був дуже щасливий мені допомогти. Але вже ввечері Анна зателефонувала і сказала, як я смію її чоловіка використовувати в своїх цілях. Вона навіть не запитала, як я себе почуваю, чи чи потрібно мені ще щось. Я відчуваю від неї великий холод. Та незважаючи ні на що, я повинна мовчати, бо інакше Анна заборонить мені бачитися з онуками
- Під час розмови з донькою про майбутніх онуків, я почула те, чого найбільше боялася. Вероніка сказала, що не хоче мати дітей, мовляв, від них немає жодної користі і взагалі, я можу про це забути, адже нова посада доньки передбачає, що дітей в неї не буде ще років зо три. Не знаю, що робити. Як пояснити дорослій доньці, що діти це чудово? Я відчуваю себе трохи винною у всій цій ситуації. Моє минуле життя сильно вплинуло на дочку
- Через халатність лікарів наша донечка відправилась на небо. Одному Богу відомо, що творилося в моїй душі. Не обійшлось і без допомоги спеціалістів. Незважаючи на те, що суспільство наполягало перегорнути сторінку і спробувати ще раз, я слухала своє серце. Діток в нас з Антоном так і не має. І все б нічого, якби не ця переселенка з трьома дітьми, за якими вона зовсім не дивиться. Одного разу я була з ними на майданчику. Олежик забруднив сорочку, а я хотіла йому допомогти
- Як тільки мами не стало, ми почали сперечатися з братом і сестрами, а всіх нас четверо, за спадщину. “З чого ти взяла, що цей перстень має належати тобі? Мама нераз говорила, що він мій!” “А ти думаєш, чого Андрій так до мами в останні дні приїжджав?” І це ще діло не дійшло до нерухомості. Колись, наша дружня сім’я, переросла у велику “бурю”. Все це тривало до того часу, поки не сталося найгірше – не стало нашої сестри Марти. На прощальній церемонії нас ніби осінило