Коли я була маленькою, батько пішов із нашої родини до іншої жінки. Це дуже підкосило мою маму, хоча вона намагалася вдавати, що все нормально.
Справа в тому, що мама дуже м’яка та неконфліктна людина. Вона просто прийняла факт розлучення та вирішила, що так треба.
Мій старший брат Антон приміряв на себе роль хазяїна в будинку, і йому це сподобалося. Ми часто сперечалися й конфліктували, бо він ніколи не хотів вирішувати проблеми мирно. А коли він повернувся з армії, життя і зовсім стало просто нестерпним. Антон перетворився на скелю, став ще серйознішим і жорсткішим.
Я не могла жити з ним під одним дахом, тому за першої ж нагоди поїхала з батьківського будинку. Навчання у столичному виші стало для мене справжнім порятунком. Там я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком романом. А незабаром після закінчення університету вийшла заміж і жила далеко від дому.
Тоді я ще не знала, що справжній апокаліпсис почнеться, коли мій брат одружиться. Він узяв за дружину, не побоюсь цього слова, справжню кобру! Це було видно вже за поведінкою Світлани на весіллі. Вона поводилася зухвало, постійно вередувала. А найцікавіше те, що мій брат ніколи не суперечив їй і виконував будь-яку її вимогу. І це з його характером!
Мені вистачило всього кілька днів, поки я гостювала у них удома, щоб це зрозуміти. Світлана ставилася до моєї мами як до хатньої робітниці. Командувала і казала, що їй робити і як господарювати. Хоча сама вона білоручка: до брудного посуду та плити взагалі ніколи не підходить. Мені дуже шкода маму, оскільки вона просто терпить це все і не суперечить невістці. Але я знаю, як їй тяжко, адже вона вже давно на пенсії.
Коли у брата народилася дитина, мама стала для малого нянькою. Причому Свєті абсолютно начхати, хоче вона цього чи ні. Якось мама розповіла мені про одну ситуацію, яка сталася нещодавно.
Мамі було не добре, вона лежала і дивилася свій улюблений серіал по телевізору. У кімнату зайшла Світлана, демонстративно вимкнула телевізор і сказала, що настав час гуляти з дитиною. Вона навіть не поцікавилася, як мама почувається! Просто поставила її перед фактом та відправила на вулицю.
Мама не захотіла з нею сперечатися. Вона виконує будь-яку Свєтину забаганку, навіть коли їй фізично важко це робити. Брату просто начхати: сам бігає перед дружиною навшпиньки. Я переконалася в цьому, коли одразу ж зателефонувала Антону після маминої історії. У відповідь він лише промимрив, що мама сприймає все надто близько.
Я давно б забрала маму до себе, але не можу цього зробити! Ми з чоловіком живемо в маленькій однокімнатній квартирі на околиці Києва та чекаємо на поповнення в сім’ї. Тут просто немає місця для ще однієї людини.
Я не знаю, що робити, бо брат не хоче йти на контакт і просто ігнорує всі мої прохання. А мама… Вона відмовляється і каже, що все нормально. Не хоче, щоб я переживала за неї, як вона каже, через дрібниці. Але ж я бачу, як їй погано! І з кожним днем стає все гірше та гірше.
Можливо, я почую тут слушні поради, хоч і розумію, що зараз всіх хвилює зовсім інше. Як поставити дружину брата на місце і врятувати мою маму від нападок невістки? Невже їй доведеться й надалі терпіти таке зневажливе ставлення до себе? Я в розпачі і не знаю, що мені робити, стільки навалилося всього.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.
