Моя мама замість того, щоб прокинутись рано і сніданок нам приготувати, забігає в кімнату і забирає мою дочку на прогулянку. – А ти ставай і готуй. В тебе чоловік. Тобі його кормити треба. Я одна, скільки мені там треба. – В мене є знайомі, які в невістках краще живуть, ніж я з рідною мамою. Я таку надію мала, що хоч в декретній відпустці відпочину. Та де там. Не дадуть!

Живемо ми з чоловіком в селі з моїми батьками. Якщо хтось говорить, що йому погано живеться в невістках, то я хоч живу зі своєю мамою, та почуваюсь наче зі свекрухою.

Ми хоч і не тримаємо великої господарки, так собі, там пару курок, порося і кіт з собакою. Трохи поля, щоб своя городина була. І невеличкий квітник, адже дуже я люблю такі квіткові краєвиди.

Звісно, що до всього потрібно прикласти руку. Бо без праці нічого не буде. Моя мама вже три роки, як на пенсії, завжди займала керівну посаду. Вдома зазвичай я з татом порались по господарству.

Цього року я щаслива пішла у декрет. Адже в мене народилась маленька донечка, на яку я дуже чекала. Та моя мама постійно в мене зранку забирає її на ранкову прогулянку, а мені в той час на всю сімейку їсти потрібно наварити.

Вчора також була така ситуація, потрібно було навести лад в квітнику, так вона запропонувала мені це зробити, взамін вона побавиться з Христинкою.

Якось я більше розраховувала, не на таку її підтримку. Я, як і всі дочки, мріяла прокинутись зранку на запах смачного сніданку з кухні. А в нашій сім’ї то все навпаки.

Моя мама і слухати не хоче, коли я їй пропоную зробити все самій, то на здоров’я жаліється, то їй вже це не потрібно. Говорить, ти маєш сім’ю ти і старайся.

Коли я виїжджаю на прогулянку зі своєю знайомою мамочкою, то вона мені розповідає, як їй файно живеться біля своєї мами, як вона постійно її жаліє і допомагає.

Читайте також: Минулими вихідними свекруха в гості заїхала. Дізнавшись, що її синок готує нам сніданки, зчинила таку “бурю”, що ледь до розлучення не дійшло. Вона “внушає” Василю, що я з нього шнурки в’яжу. На її думку, жінка має все робити сама, так як це робить вона все життя. Додому вона їхала, світившись від щастя. А я тиждень часу чоловіка до тями приводила. Воно мені треба?

Які обновочки постійної синочку викупляє. А мені хоч мовчи, бо моя мама веде себе по відношенню до мене геть по-іншому. Та чи маю право я вимагати від мами любові, якої мені зараз не вистарчає від неї?

Чи можливо, маю відноситись з розумінням до її такого характеру?

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Передрук заборонено!