Моя молодша сестра Віка – це ідеальний приклад того, як думати лиш про себе, коли ти одна найкраща. всі тобі повинні і мають носитися як з цяцею.
Я вже просто не знаю, як поводитися з молодшою сестрою. Ми виросли в багатодітній сім’ї, жили важко, я поїхала з нашого маленького райцентру у Житомир вчитися, а Віка через 3 роки теж переїхала до мене. Ми жили дуже важко, оскільки вона не виконувала своїх домовленостей щодо спільного проживання, у неї загалом дуже важкий характер.
Пізніше я вийшла заміж, вона почала жити з подругою, вони орендували разом квартиру. І Віка стала ще закритішою, ніколи не зателефонує ні мені, ні батькам, ні нашим страшним братам і сестрам. Але коли їй потрібні гроші, то вона відразу згадує про нас усіх і починає просити, а на відмови починає пред’являти, що їй всі зобов’язані.
Віка недовчилася, покинула навчання, кожні 2-3 місяці змінює місце проживання, тому що не сходиться вічно з сусідками, набрала кредитів, у неї проблеми зі здоров’ям. При цьому вона надивилася “інстаграмних” експертів і зробила висновок, що це вся її сім’я винна у її особистих проблемах.
Найгірше, що Віка не бачить у собі жодних мінусів, вважає себе нещасною дитиною, яку у всьому обділяли, звинувачує батьків, що вони не мільйонери і не змогли дати їй того життя, про яке вона мріє. При цьому сама до цього й не прагне, а лише звинувачує всіх у своїх бідах.
Моя сестра сама не прагне ніяк змінювати своє життя, хоча зараз усі з сім’ї їй допомагають грошима, і лише іноді відмовляють, коли реально немає фінансової можливості. Я знаю, що вдома щиро переживають за неї, завжди запитують у мене, чи не дзвонила вона мені, чи не бачилася я з нею, питають, чому вона не дзвонить.
Та будь-які мої спроби пояснити Вікторії, що вона веде себе егоїстично стосовно рідних, вона називає маніпуляціями. Я не знаю, як поводитися з нею, рідні вже зовсім у ній розчарувалися, а я бачу, що їй погано від самої себе, бачить у всіх ворогів та винуватців її проблем.
Я щиро хочу якось допомогти сестрі, про це просить мене й мама, але не знаю, як їй пояснити, що сім’я її любить і бажає кращого, що всі за неї переживають.
Але розумієте, я боюся їй слово зайве сказати, бо вона у всьому бачить вторгнення в її особисті межі і кордони, маніпуляції та спроби її контролювати. Я навіть погано сплю вже довгий час через Віку, але як змінити ситуацію і допомогти сестрі -не уявляю.
Дуде прошу: якщо у вас є рідні чи друзі, схожі на нашу Віку і ви з ними розібралися і навчилися поводитися правильно – допоможіть, будь ласка, слушною порадою! Заздалегідь вдячна!
Фото – авторське.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
