Моя невістка Ілонка – прекрасна дівчина і кращої пари для Максима просто не знайти. Люблю її всією душею, ставлюся як до рідної дочки.
Ми від початку з невісткою відчули якусь душевну спорідненість. Часто спілкуємося, ходимо магазинами, вона розповідає мені про них їхнє сином життя. Ділиться своїми думками, прагненнями. Крім того, як і я, хоче, щоб у них було троє чи навіть більше дітей, хоча поки онучок один. Нею я дуже задоволена.
Задоволена я й сином Максимом. Принаймні була донедавна. Він у мене майбутній лікар. Ми з чоловіком намагалися дати йому гарне виховання, освіту. Вкладали все, що могли. Але зрозуміло, що повністю сформувати людину не вийде навіть у найкращих батьків. На жаль.
Треба сказати, що скоро рік, як Ілонка з дитиною в Польщі, вона там живе й працює у своєї рідної старшої сестри. І ось недавно я поверталася додому із центру, вирішувала свої питання в одній держустанові. І, проїжджаючи біля місцевого скверу, побачила Максима.
Мені відразу здалося дивним: що він тут робить у четвер, у середині дня. Я зійшла на зупинці і лише потім помітила, що він був не один.
Поруч з ним була симпатична дівчина. Усміхалася, а в руках тримала невеликий букет квітів. Може, я б не звернула уваги, якби її обличчя не здалося мені знайомим. Поспостерігавши за ними ще трохи, зрозуміла, що це не дружня зустріч. Син вився навколо неї, як закоханий хлопчисько. Постійно посміхався та обіймав.
Я не стала влаштовувати сцени, вік не той. Тож вирішила просто знову сісти у транспорт та поїхати додому.
Того дня мої думки не залишала образа за Ілону та розчарування у власному сину. Я розумію, що люди не святі, але від цього мені було не легше. Сумне почуття, скажу я вам.
У суботу, заздалегідь домовившись із сином, ми зустрілися з ним у мене в квартирі. Я одразу виклала карти на стіл і розповіла все, що бачила. Не стала щось вигадувати, тому розмова була на підвищених тонах: скільки б не було років моїй дитині, вона повинна розуміти, що так поводитися не можна.
А Максим навіть не став відмовлятися. Одразу визнав свою провину, розповів, як усе було. Виявляється, його супутницею була не хтось, а її величність, перше кохання Максима, Наталя. Тому я й подумала, що десь її вже бачила. З цією дівчиною було пов’язано дуже багато спогадів, більшість із яких, звісно ж, негативні.
Вони почали зустрічатися ще у школі. Наталка зневажала сином, як тільки хотіла. Але ж ви знаєте, які ці закохані юнаки, коли справа стосується перших стосунків. Він усюди ходив тільки з нею. Позабув про друзів, про нас із батьком. Не хотів навчатись. Тільки щоб Наталка була біля нього цілодобово.
А вона зустрічалася з іншими, ходила клубами. Вимагала від Максима якихось подарунків. Де хлопцеві у його віці взагалі взяти гроші? Словом, хижачка ще та. Коли вони остаточно розлучилися, син зачинився у своїй кімнаті і не виходив, мабуть, кілька днів. Та з часом відтанув, зустрів Ілонку.
І ось тепер, коли у сина робота, дружина, дитина – вона знову з’явилася на горизонті.
Син пообіцяв мені, що це було вперше та востаннє. При мені видалив її телефон та обліковий запис у соцмережах. Було видно, що він каже щиро. Зрозуміло, що особисто мені його каяття не потрібні. Я таки його мати, а не дружина.
Сказала тільки, що вчинив він непорядно. Що я ним дуже незадоволена. Але життя продовжується, і треба рухатися вперед. Після цього він пішов.
Але тепер у мене з’явилася внутрішня етична проблема. Як бути з невісткою? Ця мила дитина вірить мені, і я не хочу її обманювати. Навіть недомовка для людей мого покоління це теж брехня. Тим більше, брехати я буду не комусь, а родичці, як не крути. А мене виховували інакше.
З іншого боку, я розумію, що перш за все мої одкровення зашкодять шлюбу Ілонки й Максима. А цього допускати категорично не можна. Ну спіткнувся він, з ким не буває. Хіба не може бути такого, що це вперше і востаннє? Тим більше, це було його перше кохання.
Скоро повертаються Ілона з онуком. І що робити? Із задоволенням би послухала ваших порад. Як то кажуть, одна голова – добре, а дві таки краще. Дякую за увагу.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.