Між мною і моєю сестрою Галиною дуже велика різниця. Цілих 15 років. Галя народилася у батьків пізно, мамі тоді було вже 32 роки. А мене вона народила в 47 років. Галя поїхала з дому, коли мені було всього три роки.
Може бути, саме тому ніколи не було між нами добрих, сестринських відносин, ми не дружили, не було між нами ласки і любові. Кожен з нас жив своїм життям. Бачилися ми дуже рідко, навіть дзвонили одна одній раз на місяць. Нас обох такий стан справ цілком влаштовував.
Коли мені було 27 років, а Галині – 42 роки, один за один з різницею в півроку пішли у засвіти наші батьки.
Це нас трохи зблизило. Ми стали частіше телефонувати одна одній. Сестра навіть відмовилася на мою користь від своєї частки в батьківській квартирі. Я була дуже здивована такою щедрістю з боку сестри.
У мене троє дітей. Галя стала іноді привозити їм цукерки і фрукти. Пару раз подарувала іграшки. Мені вона стала іноді привозити деякі свої речі. Я вважала, що моя сестра просто справжня скнара. Було видно, що проблем з грошима у неї немає.
У сестри свій бізнес. У неї дорога машина, красивий і дорогий одяг, дуже багато прикрас. Вона часто їздить відпочивати за кордон. Її діти вчилися в престижних університетах. А вона мені віддавала свій поношений одяг і дітям моїм тільки фрукти купувала!
Я до всього цього ставилася як до подачок. Чому ж Галя така жадібна? Вона, що не бачить, як мені важко? У мене троє маленьких дітей, чоловік працює на двох роботах. Але грошей все одно не вистачає.
Я знала, що моя сестра – людина з грошима. Але я ніколи не могла подумати, що вона така багата. Якось у мого чоловіка був вихідний, він взяв дітей і пішов з ними в парк. А я вирішила з’їздити в гості до своєї сестри. Вона чомусь мене ніколи до себе в гості не кликала.
Я була просто в прострвції, коли побачила будинок, в якому вона живе. Це були просто царські хороми. Було видно, що все в будинку дуже дороге: і штори, і меблі.
Сестра була не дуже рада мене бачити. Але все-таки запросила мене на кухню. Запропонувала чаю з бутербродами. Тут на кухню прийшов її породистий кіт британської породи. Вона стала його годувати. Знаєте, чим? Биточками з телятини! Її племінники такого навіть у свята не їдять. А вона кота таким годує! І як тільки цього Маркіза від такої їжі не розірве!
Я помітила, що на полиці в холодильнику стоять найрізноманітніші консерви і делікатеси для кота. Для кота! Я уявляю, скільки вони коштують!
Краще б вона для своїх племінників їжу купила! А то привозить для відмазки яблук і бананів. А мені – свої старі сукні і поношені туфлі дарує! Ось жаднюга!
Коли я йшла від сестри, вона знову передала гостинців для своїх племінників. Знаєте, що знову передала моя сестра для моїх дітей? Яблук і цукерок! І все! Ні ковбаси, ні сиру! Хоча її холодильник був забитий всім цим.
Я йшла додому і думала: «Яка ж все-таки скнара моя сестра! Замість того, щоб годувати делікатесами свого ожирілого кота, краще б допомагала мені і моїм дітям! А вона ще й цілує його в його противну котячу морду! З моїми дітьми вона ніколи такою ласкавою була. А цього кошака мало з ложечки не годує!»
Більше я не ходжу в гості до своєї сестри. Ми знову віддалилися з нею. Я розсердилася на неї: у неї стільки грошей, а вона мені так мало допомагає.
Я думала, що вона до мене прийде, вибачатися буде. Подарунків нормальних принесе. Але поки сестра цього не зробила. Вона мабуть, так і не зрозуміла, що я на неї сильно образилася.
Як можна бути такою скнарою? А ще старша сестра, називається! Вона повинна мені допомагати по-справжньому, а вона – що? Кілограм бананів і кілограм яблук на тиждень моїм дітям купує і все. Як так можна? Мені цього ніколи не зрозуміти: кіт дорожчий за племінників, биточками харчується.
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
