Я просто в шoці. За матеріалами
Черговий загін свекрухи. Приблизно тиждень тому вона намагалася пробратися жити до мене в квартиру. До цього вона безпосередньо запитала:
-Можна я буду жити у вас?
Чоловік їй відмовив. І йому в цьому пощастило. Як би він свою маму не любив, але до мене в будинок її привести, це означає моментальне розлучення зі мною.
Його мама за своє життя не облаштувалась нерухомістю, більш того, що залишився у спадок будинок, вона благополучно продала і гроші витратила на шопінг.
Я вийшла заміж досить рано, в 20 років і весь цей час моя свекруха веде дозвільний спосіб життя. Вона обожнює гучні компанії, застілля, весілля і таке інше. Більш того, свята вона придумує сама собі, аби щось та відсвяткувати. Грошей на ці урочистості йде сила-силенна, але мені все одно, це не мої гроші. Просто вона не думає про завтрашній день.
Ви не думайте, що вона від самотності така. Зовсім ні. З юності вона звикла бути в центрі уваги, наpoдила від цієї уваги двох синів, по черзі, від різних чоловіків. Першого наpoдила в 14 років.
А зараз так і сини виросли, одружилися і живуть своїм життям. Мати їх, побувала офіційно заміжньою три рази, але всi три рази невдало. Зараз вона знайшла собі чоловіка і живе з ним останні 10 років. Ну і добре.
Зазвичай, жінки до її років вже щось та вміють робити по дому. Але це не про мою свекруху. Їй крім веселощів нічого не потрібно.
Якщо вона переїде до нас, зі свого селища, то це автоматично переїжджає її мужик і їх – кішка. Я проти.
Я категорично проти.
У мене своє тихе і розмірене життя. Мій чоловік звик до спокою, він знає, що вдома його завжди чекає вірна і турботлива дружина, яка і приготує що-небудь смачне і дасть йому виспатися, після доби.
Але, коли приїжджає його мама, у нас в квартирі веселощі. Мама кличе всіх своїх знайомих, і вони сидять і ходять по нашій квартирі, заважаючи і мені і чоловікові.
Загалом, в ті дні, коли у нас мама чоловіка, то я стаю замкненим злим їжачком і чоловік теж. Але ми переживаємо такі наїзди і живемо далі, до чергового приходу мами.
Тому, що чоловік, що тим більше я- проти спільного проживання.
Після того, як ми їй відмовили безпосередньо жити у нас, вона вирішила зайти по-іншому.
Спочатку вона сказала, що зробила у себе узі щитoвидки і вона у неї вся кpoвоточить і жити їй залишилося зовсім трохи, і тільки у нас в місті, чудові лікарі, які зможуть полегшити її cтрaждання.
Ну, добре, приїхала. Пішла по лікарях, хотіла жити у нас і амбулаторно лікуватися. Та тільки лікyвати то нічого виявилося. Свекруха здорова, і ще всіх нас переживе. Я спеціально ходила з нею в лікарню, припускаючи такий варіант подій, там то вона не зможе мені збрехати.
Побула у нас вона три дні і поїхала, до свого благовірного . При цьому їдучи, вона моєму чоловікові сказала, що їй дуже погано і що лікарі не можуть нічого знайти, але їй все одно погано.
І сьогодні дзвонить і каже:
-Я влаштовую великий дівич-вечір, ми з дівчатами хочемо зібратися і приїхати до вас.
Я починаю думати, що дівчата її, це пані злегка за 50 і зовсім сторонні мені і чоловікові люди.
-Тетяна Іванівна, не треба до нас приїжджати. Ви влаштовуйте у себе дівич-вечір, вдома. Навіщо до нас їхати?
-У вас квартира велика, а у мене мала. До того ж, у нас дівич-вечір, і мій Гена дома буде.
-Я взагалі то теж одружена, між іншим, за вашим сином і він теж буде вдома.
-Саме так. Добре, що ти пам’ятаєш, що ти заміжня за моїм сином, а значить це і мій будинок теж.
Я не стала з нею сперечатися, інакше ми б точно посварилися і знову я б була погана дружина. Я просто попередила чоловіка, що його мама збирається влаштувати у нас вдома дівич-вечір, зі своїми подругами. І ще я сказала, що покину це свято життя ще до його початку і якщо чоловік хоче, то може веселитися з дівчатками, а я поїду до батьків на пару днів.
Природно, чоловік категорично відмовився від суспільства маминих подруг. Про що і повідомив їй, по телефону. Вона розлютилася і кинула трубку.
Подивимося, що буде далі, я впевнена, що затишшя ненадовге.
Фото ілюстративне, з відкритих джерел
