Мої батьки подарували нам на весілля подорож в Домінікану на дві неділі. Це був незабутній час. Батьки ж Олега – 500 доларів, і то, мені здається, ці гроші сам Олег їм і дав. Але то таке, я туди б і не лізла, якби не одне “але”. Якщо ми їдемо до батьків Олега, то він готовий скупити пів магазину, бо вони бідні і живуть в селі, а ось до моїх можна і з пустими руками. – Вони все мають, а як не мають, то куплять.
В мене було дуже гарне дитинство і не тільки. Батьки після весілля заснували свій сімейний бізнес, який розцвітає до сьогоднішнього дня.
Десь з рочків п’яти я подорожувала з батьками різними країнами. Потім у мене з’явилася сестричка, і за деякий час ми їздили вже вчотирьох.
Я звикла гарно одягатися, харчуватися. Я також працюю в цьому бізнесі, я бухгалтер, тому можу багато чого собі дозволити.
Батьки мені і сестрі подарували по квартирі в новобудові. Тому жили ми досить добре.
З Олегом я познайомилася ще в університеті. Гарний, вихований хлопець, який цінував життя і піклувався про своїх батьків.
Єдине, що нас відрізняло, так це те, що його батьки живуть в селі на одну пенсію. Олег по можливості допомагав завжди батькам. Я нічого проти не мала.
Сам Олег економіст, працює у великій компанії. В нього навіть була ще до весілля власна однокімнатна квартира, але жити ми одразу ж вирішили в мене.
Батьки подарували нам на весілля подорож в Домінікану на дві неділі. Це був незабутній час. Батьки ж Олега подарували 500 доларів, і то, мені здається, ці гроші сам Олег їм і дав. Але то таке, я туди б і не лізла, якби не одне “але”.
З дня весілля минуло вже чотири роки. В нас росте донечка.
Ми часто відвідуємо одних і інших батьків, привозимо онучку погратися.
В мого тата і тата Олега день народження в проміжку двох тижнів.
Спершу був у свекра. Олег накупив всього до столу, в якості подарунку купив пилосос, і ще плюс до всього дав конверт з двома тисячами гривень.
Ну, думаю, нормально. Свекри будуть задоволені.
А ось через дві неділі, коли ми направились до мого тата, Олег не став нічого купляти з продуктів, сказавши, що його теща все вже купила, що вона сучасна.
А про подарунок сказав.
– Твої все мають, що хочуть. Ну що їм купиш?
Олег пішов в магазин і купив одне єдине – “елітну плящину”.
Я коли про це дізналася, то взяла все в свої руки і докупила нову і сучасну “гриль”. Тато любить готувати м’ясо, рибку, а такого девайсу в них не було.
А Олег коли побачив, почав говорити, чи потрібне це їм. Що я даремно такі гроші викинула.
То якщо його батькам – то так має бути, а як моїм, то даремна трата.
І так було не раз. Він готовий своїм батькам все купити, а ось моїм вже нічого не треба, бо вони “багачі”, і самі що хочуть – куплять.
Як з цим боротися?
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua