Моя дружина Віола захоплюється тим, як “вміє жити” чоловік сестри, а я все частіше замислююся, чи на тій одружився.

– Моїй сестрі справді пощастило, у неї чоловік не те, що ти в мене, Віталику, – все частіше останнім часом зітхає дружина Віола, а мені це – наче цвяхи у душу.

Коли ми познайомилися з Віолою і у перші роки нашого спільного життя вона такою не була. У дружини останні кілька років з’явився заскок на гроші. Раніше цього або не було, або я просто не помічав. Але з кожним тижнем мене ситуація бентежить все більше і більше. Особливо після того, як кумиром для моєї другої половинки став чоловік її молодшої сестри Уляни.

Я не ревную, там інше – вона захоплюється його “умінням жити”. Сестра дружини не втомлюється вихвалятися обновками, гаджетами і подорожами, а моя зеленіє від заздрості, томно зітхає, а потім починає виїдати мені мозок кавовою ложечкою.

– Ось Денис вже втретє за рік Уляну і малого везе на море, а я море останній раз бачила років п’ять назад! А ось Денис дружині новий телефон подарував, а моїм навіть бомжі погребують! Вміє ж Денис жити, сестра як сир у маслі купається!

До цього хору захоплень на адресу чоловіка Уляни із задоволенням приєднується теща. Вона теж щаслива, що в їхній родині з’явився Денис.

– Ну хоч одній доньці з чоловіком пощастило! Від тебе он толку ніякого, у Віолки життя в сірості минає, – голосить мама дружини.

До слова, у нас своя двушка в новобудові, пристойний ремонт, є машина. На море, як би дружина не прибіднялася, вибиралися щорічно, поки була така можливість. Так, ми не можемо собі дозволити того, що є у зятя. Там гроші не рахують. Але і злиденними нас назвати не можна.

Колись дружина з мамою і сестрою вмовляли, щоб я почав працювати з Денисом. А мені такі способи заробітків поперек душі лежать. Він займається бізнесом, але його основна установка «не обманеш – не проживеш”. Я так не вмію. Так, каюся, так нахабно розповідати, як Денис, – це талант, а спокійно після цього спати – стан душі. Мені таке навіть не снилося.

Відмовився я від такої щедрої пропозиції, а Денис і не наполягав. Ми з ним перетинаємося на сімейних збіговиськах і спілкуємося на рівні “Здоров, як сам?”. Але для Віоли моя відмова була справжня біда. Як це так, золоту рибку за хвіст не схопив!

– Не можу я так, не моє це. Крутитися в цих недомовках, підставах і іншому бруді не хочу. Ми і так нормально живемо, але я сплю спокійно і душа не тривожиться, що я когось нагрів, – намагався пояснити я дружині.

– Прагнеш жити – умій крутитися! Ось Денис молодець, вміє, а ти зі своїм мисленням так і закінчеш бідняком праведником. Навіщо я тільки за тебе заміж вийшла! – бідкається моя Віолка.

Я тоді вирішив не продовжувати конфлікт. Переговорив з шефом, обґрунтував, що мені необхідно підвищити зарплату, запропонував кілька хороших непоганих робочих ідей. Зарплата підросла. Звичайно, до оборотів Дениса далеко, але ж не все відразу.

Зараз я проходжу курси підвищення кваліфікації, які зроблять мене більш цінним фахівцем. Вони забирають багато часу, оскільки займатися доводиться після роботи і на вихідних. Дуже хотілося б відчувати підтримку дружини, але вона тільки бубонить, що постійно працюю, а грошей так і немає. Тобто людина навіть не хоче вникнути, чим я займаюся.

При цьому сама Віола, якій так хочеться високих доходів, навіть не ворушиться хоч якось допомогти в підвищенні сімейного добробуту. Уляна ж не працює, мовляв. Я кілька разів пропонував їй піти на курси, змінити професію і вибрати те, що їй подобається і зможе приносити дохід. Але їй простіше відсидіти в офісі призначені години, прийти додому, плюхнутися з телефоном на диван і уп’ястися в серіал.

– А сенс мені пнутися? Такого достатку, як в родині сестри, у нас все одно не буде, а через зайві кілька копійок так напружуватися… Та ну, – ось і вся відповідь половинки.

Тобто, працювати на благо сім’ї вона не хоче, чекає поки цей добробут сам на голову впаде обо дободу я. Маю вивернутися навиворіт і забезпечити царівну. Шикарно!

Спробую ще кілька разів поговорити, витрусити з дружини ці споживчі думки, а якщо не вийде, то, швидше за все, буду розлучатися. Нехай Віола шукає собі такого ж Дениса, що і у сестри. А мені потрібна поруч повноцінна людина, а не кімнатний мопс з царськими запитами. Бо саме таку асоціацію викликає у мене Віола. Житло, машина, їжа гарна – все є, що їй ще треба?

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!