fbpx

Мою маму, чесно сказати, і мамою тепер важко назвати. Ми втратили житло через вторгнення. Вона після 20 років життя й заробітків у Франції приїхала в Україну. Аж три купила і всі в оренду переселенцям! А сама знову завіялася, дітям по 200 євро тицьнула лиш

Нас у мами двоє дочок. Тато полинув на небеса, коли мені було 14 років, а сестрі 18. І через рік мама вирішила їхати на роботу у Францію, щоб поставити нас на ноги.

На чужині їй допомогла з роботою давня знайома, а ми лишилися з бабусею. Мама грошима нам трохи  допомагала, але я би не сказала, що дуже. Ми обидві з сестричкою навчалися на бюджеті, рано почали працювати.

Що вагоме допомогла зробити мама – так це ремонт в бабусиному будинку. Але потім, коли ми вже повиходили заміж, мама той будинок продала, а бабусю забрала до себе у Францію.

Зараз бабуся вже у кращому світі. Вона ще в Україні захворіла, тому мама так і вчинила, не лишила бабусю на нас, і за це ми їй вдячні звичайно.

В Україні зараз залишилася тільки я з родиною. Мама у Франції, у неї там вже є чоловік. Моя старша сестра з чоловіком і дитиною ще 5 років тому виїхали в Туреччину, самі живуть там не багато.

Ми ж з чоловіком нормально собі жили, спочатку квартиру орендували, потім придбали власну в іпотеку в Ірпені. Виплатили за кілька років, народили двох чудових діток.

Але рік тому ми втратили житло через вторгнення. Відремонтувати його не можливо. Зараз в Києві винаймаємо квартиру, а це не дешево, плюс ціни на все досить високі.

І от на Новий рік приїздить мама. Ми зраділи, поселили її, звичайно у себе. Приїхала вона вперше після 20 років життя й заробітків у Франції. Ми з сестрою, до речі, були там у неї лиш раз, дки вона ще не зустріла там свого теперішнього мужчину.

Я, щиро кажучи, думала, що мама нам допоможе трохи з грошима, можливо, дасть на перший внесок на нову іпотеку – ми вже придивилися в Броварах квартиру, хочемо купити. Але я дуже помилилася. Насправді мама з чоловіком просто вирішили в Україні організувати бізнес.

Мою маму, чесно сказати, і мамою тепер важко назвати, після такого її вчинку. Вона купила собі в Києві  аж три однокімнатні квартири в хорошому стані і віддала одразу всі в оренду переселенцям! А сама знову поїхала у Францію. Моїм дітям, тобто своїм онукам, по 200 євро тицьнула лиш. От такі у моєї мами материнські почуття.

Та ми якось справимося. Як завжди. Всім добра й миру.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page