Ми опинилися після Бучі у польському селі, на жаль – неподалік кордону з Росією. Нині ми мешкаємо у селі біля міста Ольштин, яке знаходиться відносно недалеко від російського кордону.

Але й духу рф тут не відчувається!Розповім, як живуть поляки та як виглядає звичайне польське село.

У Польщі комфортно жити як у місті, так і в селі. Прибуток звичайного поляка без проблем дозволяє йому купити машину для своєї родини. Тому можна жити у селі і без проблем добиратися до міста на роботу. До того ж тут дуже гарні та якісні дороги зі зручною транспортною розв’язкою.

Коли тільки приїхали, ми відразу звернули увагу на те, як поляки будують будинки далеко один від одного, це чимось нагадує, як у нас в карпатській місцевості.

Вони воліють приватність та усамітнення. Часто можна зустріти будиночки в лісі, які розташовуються подалі від шуму та метушні та ближче до природи. Підводити комунікації до таких сіл не так просто, але воно того варте. Щось у цьому є – гармонія та спокій.

Чоловік мій їздить до Ольштину на роботу, а сама я працює з дому. Троє наших дітей тут у школу й садочок пішли.

З інтернетом у мешканців села все добре, хоча живуть вони. а тепер і ми, досить так далеко від міської цивілізації. На вихідних іноді вибираємося до Ольштина або інших великих міст. Решту часу проводимо у селі.

Деякі поляки приїжджають жити у село лише на літо. Замість будинку у них тут є своя дача з усіма зручностями. Вони так само, як і ми зайняті домашнім господарством, але замість картоплі та огірків більше воліють вирощувати ягоди та фрукти. Мені здалося, що вони роблять це заради задоволення, а не тому, що «так треба».

У більш населеній частині села будинки збудовані ближче одне до одного. Склалося враження, що в центрі селища більше селяться товариські люди. У нашому селі є куди сходити: маленьке кафе, гарні алейки та навіть музей. Ну і, звичайно, чудовий костел, як і в будь-якому населеному пункті Польщі.

Ми були приємно вражені польською гостинністю. Міцна кава та народна випічка нам дуже підняли настрій, коли ми тільки сюди приїхали, у перші дні. Крім того, власниця місцевого кафе – художниця, яка влаштовує виставки та культурні вечори. У цьому селі люди вдень працюють у саду та городі, а ввечері культурно проводять час.

Ми помітили, що у Польщі досить добре зберігся національний колорит. Поляки дуже цінують свою культуру та традиції. Під час національних свят вони прикрашають свої будинки так, що складається враження, ніби потрапив до іншої епохи, у казку.

Нам тут дуже подобається. Незважаючи на те, що селище знаходиться далеко від міста, ми не відчули тут глушину чи занепад. На жаль, в рідній Україні таке часто буває, коли люди покидають села та переїжджають жити ближче до міст.

Полякам же вдалося зробити життя в селі дуже комфортним – ми не пошкодували про свій переїзд. Якщо буде можливість, то обов’язково повернемося додому, але у своїй країні ми втратили абсолютно все. Чи надасть нам Україна по поверненню таку підтримку, яку надали поляки? Беруть сумніви…

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.