Ми – я і двоє моїх дітей – прибули в Іспанію у травні з Бучі. А до цього перебивалися з оренди на оренду у Франківську, адже квартиру, яка залишилася нам від мого колишньго чоловіка рознесено повністю.
Та житло в Україні зараз винаймати дуже дорого, з роботою теж досить складно – самі все знаєте.
Тому я відгукнулася на пропозицію моєї однокласниці Люсі приїхати до неї. Вона ще 15 років тому поїхала в Іспанію на заробітки, там вимйшла заміж і лишилася.
Подруга з дітьми й чоловіком живе в маленькій квартирі, тому у себе нас розташувати не могла, але поселила мене й дітей у чудової, гостинної і доброї жінки – пані Доротеї, які з перших днів цього всього допомагає українським біженцям.
Так ось, коли я вперше зайшла до квартири іспанки Доротеї, у якої нас поселили – обімліла від подиву – так її оселя була в де чому схожа з квартирою ще моїх батьків.
Але по-пррядку. Сонячна Іспанія приваблює багатьох приголомшливим ландшафтом та дивовижною архітектурою. Квартири в Іспанії дещо відрізняються від звичних нам, але й неймовірно схожі!
Для нас своя квартира завжди буде чимось ґрунтовним. Це справді ніби фортеця, в якій можна сховатися і перечекати всі нісенітниці життя. Ми звикли селитися надовго і чекаємо від квартири або будинку затишку й тепла, відчуття безпеки й захищеності. Але буває ось так, як з нами, коли втрачаєш усе…
Наше сприйняття свого житла важко зрозуміти іспанцям. Це веселі та життєрадісні люди, які звикли проводити багато часу на вулиці, у кафе та барах. Адже у середньому 280 днів на рік у містах Іспанії спостерігається сонячна погода. Це сприяє активному перебуванню на вулиці.
Через такі умови житло в Іспанії перестало відігравати ту саму роль, що й у нас. Найчастіше іспанські квартири можна охарактеризувати як курортні. У них досить низький фундамент та тонкі стіни. А будуються такі будинки дуже швидко.
Є й окрема категорія квартир для постійного проживання – в такій і мешкає Доротея.
Навіть найстаріші будинки в іспанських містечках обладнані зручностями. Європейські стандарти тут цінуються понад усе. У тебе ніколи не буде проблем із тим, що потрібно тягти важкі сумки з продуктами сходами – це мені дуже подобається, натягалася свого часу торб і дитячих віхочків на 8 поверх, поки ще з чоловіком жили у моїх батьків у будинку без ліфту.
У квартирах іспанців не заведено знімати взуття. Для нас це може бути дивиною, проте є кілька суттєвих аргументів на користь такої традиції.
В Іспанії рідко бувають зливи, а тому вулиці практично завжди чисті. Вся квартира вистелена плиткою, яку легко прибирати. А ще така підлога служить чудовим захистом від сильної спеки. Плитка легко і швидко остигає і дарує прохолоду.
Багато вулиць у великих містах миють, а часом навіть пилососять. Усюди дуже чисто, а тому можна нерідко побачити дітлахів, що сидять прямо на асфальті і граються. І мої тепер так роблять!
У нас зазвичай люди не дуже люблять селитися на перших та останніх поверхах. А ось в Іспанії зовсім не так!
Жити на останньому поверсі – розкіш, адже на даху можна засмагати та чудово проводити час вечорами. Квартири, що озташовані вище за третій поверх, обладнані великими зручними балконами, хоч вечірки там влаштовуй. Та й сусідів менше, ніж кількома поверхами нижче.
В Іспанії квартира не призначена для всього й одразу. А тому немає нікого сенсу захаращувати її великою кількістю речей. Багато хто лише ночує в квартирі, тому вона обставлена з витонченим мінімалізмом. Вшита у стіну шафа, невелика тумбочка, ліжко – все! Більшого не потрібно!
А ось яка схожість з нашими ще радянськими оселями мене вразила. У багато старих іспанських квартирах можна побачити так звану стінку, яка дуже схожа на меблевий гарнітур радянських часів! Це смішно, адже у нас такі «стінки» вже давно не в ходу і вважаються несмаком, хоча лишилися в багатьох родинах старшого покоління.
Мені подобається, що тут навіть у невеликих квартирах є дві ванні кімнати. Перша – для батьків чи господарів приміщення, друга – для дітей та гостей.Це дуже зручно. Зазвичай одна кімната обладнана ванною, а друга – душем.
Далеко не у всіх іспанських квартирах більшість вікон виходить на вулицю, як це зазвичай буває у нас.
Справа в тому, що в багатьох іспанських будинках є патіо – невеликий внутрішній дворик для відпочинку, схоже, як у нас у Львові. і часто вікна виходять саме туди. Спочатку це здається дивним і дуже неприємним, адже здається, ніби вікна виходять у якусь криницю, але згодом звикаєш.
У двориках ростуть квіти, граються діти, сохне білизна – і ти маєш можливість спостерігат цей маленький затишок.
Мене захоплює, що комунальні служби в Іспанії дуже відповідально ставляться до своєї роботи. За чистотою та порядком у під’їздах ретельно стежать. Підлогу, наприклад, прийнято мити часто і натирати до блиску.
Я сама в Україні працювала в комунальній сфері, і я якщо нам Бог дозволить повернутися в рідну країну і мені знову влаштуватися на подібну роботу – наполягатиму на застосуванні деяких іспанських правил життя, прибирання і благоустрою і у нас.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com, автор Олег Гронік.
