Зустрілися в кафе з однокурсницями, про дівоче побалакати. Одна аж світиться, усмішка до вух. Похвалилася причиною свого щастя:
— Плитку купила, електричну, із двома конфорками. Тепер у нашій кімнаті їжу готуватиму. На кухню більше ні ногою! Нехай вона сама там прибирається!
Ми з дівчатами переглянулися. Юля переїхала до Вадика три місяці тому. Він її покликав, гордо повідомивши про цілу кімнату у власності. Сюрпризом став той факт, що кімната прохідна, а в єдиній ізольованій живе мама Вадика, яка поповненню в сім’ї не дуже зраділа. Але Юлю не збентежило зовсім нічого.
Спочатку Юля шукала спосіб збереження їх із Вадиком особистого простору ночами. Вона скаржилася, що Світлана Ігорівна має нахабство шастати вночі на кухню води попити через їхню територію. Ви уявляєте? У власному будинку за водою прогулятися — нахабство?
Юля цілком серйозно запропонувала Вадиму купити для матінки кулер і пластикове відро з сидінням. Хто знає, чим він думав, але подарунки його мати не оцінила та користуватися відмовилася.
Потім Юля подумала: навіщо одинокій жінці ізольована кімната? У них з Вадиком сім’я, їм потрібніший простір, закритий від шастання сторонніх! Обмінюватись кімнатами Світлана Ігорівна відмовилася.
Потім Юлі здалося, що з їхньої сковороди зникла котлета. Так у прохідній кімнаті з’явився старий «новий» холодильник. Дісталася обновка з оголошення на сайті «віддам задарма» абсолютно безкоштовно, вони витратилися тільки на доставку.
Тепер ось плитка індивідуальна. Далі що буде? Душова кабінка та біде в кутку кімнати за шторкою?
Умивальник із цебром, щоб посуд мити, не відходячи від каси? Може, з балкона вони спускатимуть мотузкові сходи, щоб у передпокої не топтати?
Найбільше розчулює реакція цієї Світлани Ігорівни: за Юлиним словами, вона не кричить, що вижене синочка та його пасію. Вона сміється. За словами однокурсниці – бо дивна. А ми з дівчатами думаємо, що вона просто чекає завершення цієї циркової вистави.
Пояснювати Юлі, що вона не права за всіма статтями, справа безглузда. У її очах все вірно: прийшла на територію чоловіка, бореться за відокремлення побуту, заважає мамі Вадика лізти в їхнє особисте життя.
І взагалі, непогано було б квартиру розміняти та почати жити окремо. Але це ще тільки у планах у Юлі. І не бентежить, що Ваду всього дев’ятнадцять років. Що вона в нього перша дівчина у житті. Хлопець отямився від небаченого щастя, от і намагається потрапити на всі лади.
Ми все чекаємо, коли в нього очі відкриються. Чекаємо на момент, коли Юля прийде на зустріч засмучена, з хусткою в руках і скаже: «Він мене покинув!» Не те, щоб ми погані подруги. Ні. Просто Світлану Ігорівну дуже шкода.
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
