Живемо ми не погано: свій будинок, машина, діти добре одягнені, відвідують гуртки, харчуємося нормально, у общем на життя вистачає.
Звичайно, грошима ми не розкидаємося і намагаємося по можливості економити.
За модою я не сильно женуся і купую одяг і взуття на розпродажах. Квитки в кіно по купонах або в годинник знижок.
Продуктів купую стільки, скільки потрібно-щоб холодильник не ломився від запасів і раз на тиждень не перебирати зниклі продукти на викид.
Не розумію навіщо віддавати дитину в популярну танцювальну школу і переплачувати за рекламу і назву, якщо можна піти в шкільний гурток до вчителів, нічим не гірше і платити в два рази менше за заняття і костюми.
На жаль, мої подружки не зрозуміли мого ставлення до грошей і покупок.
У мене три подруги з якими ми часто збираємося разом. У нас діти приблизно одного віку, і вони добре ладнають один з одним.
Дзвоню одній з подруг в п’ятницю.
– Привіт. Які плани? Може погуляємо в парку?
– Привіт. Ой сьогодні не вийде.
Чую по голосу щось не те.
– У тебе все гаразд?
– Та все нормально, – шепіт інший подруги «Може її до нас запросимо?».
Ситуація стає не зручною. Розумію, що вони вже всі разом десь відпочивають, а мене не покликали. Образа бере наді мною гору, я відкриваю рот і питаю, до того, як згадую про гордість.
– А ви що з дівчатами разом? Чому мене не покликали?
– Ми вирішили посидіти в кафе і не хотіли тебе засмучувати. Ми вже давно зрозуміли, що у тебе проблеми з грошима.
– Не розумію.
І тут вона мені пояснює.
– Ти не захотіла разом водити дітей в балетну школу, так як там дорого. Одяг купуєш на розпродажах, коли ми їздимо за продуктами ти майже не чого не береш. На манікюр ти з нами не їздиш.
І ось через те, що я не витрачаю гроші бездумно, вони вирішили, що я бідна й ледве зводжу кінці з кінцями. І не покликали з собою в кафе, подумавши, що мені це не по кишені.
Не можу сказати, що мені дуже прикро на відміну від них я живу без кредитів і грошей на щастя нам вистачає.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.