Ми вже потроху готувалися до весілля, хоча й сватів ще не бачили. Я вирішила того дня зробити генеральне прибирання на кухні, як увійшов засмучений син. Олег в нас завжди був життєрадісний, тому мене це не-аби-як здивувало. Я відклала всі справи, і сіла з Олегом за стіл. – Весілля не буде, і крапка, – сказала я, вислухавши сина.
Олег стояв на вокзалі і подумки аналізував, чи правильно він чинить. У його голові було тисяча, а може й більше, сумнівних думок щодо того, що відбувається. Він, раз у раз замислювався над тим, що відбувається навколо, і чи не шкодуватиме він про скоєне в майбутньому.
Його життя складалося цілком успішно. Але нічого ідеального немає і в житті кожної людини є не дуже приємні моменти. Олег був не винятком, і в його долі деякі обставини дивували.
Олег стояв на вокзалі і думав про двох прекрасних дівчат. Одну з них він любив усім серцем, а без іншої просто не бачив сенсу існувати. Навколишні люди потихеньку заходили в салон. Олег пропускав кожного бажаючого повз і все думав, як йому вчинити правильно. Якщо він залишить рідні краї, то назавжди зрадить своє кохання, якщо залишиться, то життя набуде, найімовірніше, сірі фарби, а молодий хлопець назавжди втратить сенс свого існування. А ситуація відбувалася так.
З юнацьких років Олега оточували молоді красуні. Хлопець і сам не розумів, чому біля нього постійно в’ються натовпи молодих осіб. Можливо вся справа у привабливій зовнішності та в матеріальному статусі. Незважаючи на все, він чудово розумів, що він подобався оточенню не через те, яким він був насправді, а за кількість грошових купюр у гаманці.
Насправді Олега ніхто ніколи не любив по-справжньому. Можливо, це було через те, що хлопець частенько виявляв грубість і свій холодний темперамент. Коли він приховував свій соціальний статус, то закохувалися в його красу, але це було не те, що шукав і хотів сам Олег.
Після закінчення школи хлопця визначили до престижного вишу. Навчався він на відмінно, тому що хотів довести батькам, що сам здатний досягти всього. Хоча місце у престижній фірмі вже було відведено. Саме в стінах університету він познайомився з привабливою та неймовірно милою дівчиною Маргаритою.
Вона навчалася у паралельній групі. Особливої іскри між ними не виникало під час зустрічей. Швидше фізичне захоплення і не більше. Дівчина навіть виглядала дуже зухвало. Не надто довгі сукні, накладні вії, велика кількість косметики на обличчі.
Олег сам і не помітив, що став дедалі частіше спілкуватися з молодою дівчиною. Між ними почалися стосунки, і дівчина повністю змінилася. Поводилася скромно, одягатися стала стримано. Стала домашньою і дуже дбала про молодого чоловіка. Хлопець зрозумів, що зумів закохати Маргариту в себе, але з його боку здебільшого це була звичка. Молоді цілими днями були разом. Олег все сподівався, що з його боку виникнуть любовні почуття у відповідь. Просто треба було зачекати. Дива так і не сталося.
Через три роки стосунків Олегу стало нудно. Іноді він навіть ходив наліво. Але, попри все, жодна з красунь не чіпляла його.
Вдалося це лише Анні. Олег познайомився з нею на одному тематичному корпоративі. Хлопця вразив гострий розум панночки і те, як вона спритно розбиралася у питаннях політики та історії. Обмінялися контактами і стали зідзвонюватися.
Лише за місяць такого чарівного спілкування, молодик уперше зрозумів, що по-справжньому любить Анну, і що він заради неї готовий на все неможливе. Олега більше не цікавили клуби та галасливі вечірки. Він почав замислюватися про шлюб, майбутніх дітей, весілля з Анною. Він вирішив, що розірве стосунки з Маргаритою і чесно у всьому зізнається. Так воно і сталося. А потім парубок познайомив Анну зі своїми батьками. Дівчина всім сподобалася. Відносини між ними зміцніли. Олег зробив пропозицію Анні. Призначили дату урочистості і стали потихеньку готуватися. Олег був тоді найщасливішим хлопцем у світі.
Щоправда, ненадовго. З’ясувалося, що Маргарита перебуває у цікавому становищі. Коли його батьки дізналися про це, то поставили умову, що дитина повинна рости виключно у повноцінній сім’ї, і про жодне весілля з Анною не може бути й мови. Олег і сам чудово знав і не міг допустити такого. Він вирішив особисто повідомити Анні погану звістку. Дівчина на той час була в іншому місті. Вона поїхала у відрядження.
Після нетривалої розмови з Маргаритою, Олег купив квиток і тепер стояв у повній розгубленості і не знав, як вчинити правильно. Олег розумів, що якщо поїде назавжди, то втратить майбутню дитину, якщо залишиться з Маргаритою, то буде нещасним.
Минуло десять років. Єдиною та найулюбленішою людиною для Олега стала улюблена білява донечка Євочка. Олег так і не поїхав тоді до Анни, і з того часу вони більше ніколи не бачилися. Але хлопець досі у глибині душі дуже шкодує про свій вчинок. Справжнє кохання він втратив тоді, коли зробив вибір на користь майбутньої дитини.
А як ви вважаєте, головний герой вчинив правильно, що залишився з Маргаритою і вирішив виховувати дитину, усвідомлюючи, що втратив своє справжнє кохання та сенс життя?
Фото ілюстративне
