Ми з чоловіком після весілля купили будинок у передмісті Вінниці, а до цього жили в орендованій квартирі душа в душу кілька років. У мого чоловіка є мати у неї ще 2 дітей, які живуть окремо.
Моя свекруха Олена Тарасівна вже 15 років удова, син до зустрічі зі мною їй допомагав, чим міг, він із нею жив разом на орендованій квартирі, допомоги від інших дітей вона отримувала дуже мало.
Мені стало шкода Олену Тарасівну і ми вирішили покликати її до нас жити, у нас будинок на 2-х господарів, вхід до будинку спільний і кухня велика також спільна.
З того моменту, як вона в’їхала до нас у будинок, і почалися всі мої негаразди. А найгірше – розладилося і наше життя з Віктором, оскільки він її у всьому підтримує.
Свекруха намагається командувати що і як нам робити, заходить до нас у кімнати на нашу половину, коли нас немає, я одного разу була вдома, коли вона тут знову з’явилася – думала, що мене немає вдома.
У вихідні влаштовує зустрічі з іншими дітьми та онуками, вони цілий день проводять у нас в будинку, всі 9 людей, заходять постійно до нас, без стуку, онуки від 6 до 10 років бігають по всім кімнатам, влаштовують безлад.
Я працюю кожен 2-й вихідний і іноді в ніч, якщо кажу, що хочу відпочити, це нікого не хвилює. Свекруха захламила за рік наших 2 гаража та підвал, уже скидає старі речі на горище.
А ще Олена Тарасівна постійно говорить неправду і перевертає мої слова. Налаштовує своїх дітей проти мене, скаржиться їм.
Мій чоловік Вітя постійно бігає по її свистку, возить її закуповуватися, взагалі Вітя тільки увійде додому, вона вже кличе його на допомогу, купа завдань, а він робить все, що вона скаже. Натомість мої прохання іноді просто ігнорує. Він їй як чоловік, ото хіба що живе зі мною.
Якщо я намагаюся щось сказати йому він підвищує на мене голос, все, що стосується нашої родини, він спочатку обговорює з нею.
Я не знаю, що мені робити, я сама собі зробила гірше, коли запросила Олену Тарасівну. Тепер жити з нею не хочу і не можу, планує наших майбутніх з чоловіком дітей виховувати вже на свій лад, щоб я скоріше вийшла на роботу.
Вона знає що між нами виникають непорозуміння через неї, але їй все одно, вона далі планує далі життя поруч із сином, він же єдиний, хто їй допомагає. Я так довго жити з нею не зможу, порадьте, що робити?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Автор фото – Олег Гронік
