Ми з чоловіком не шикуємо, але й на життя не скаржимось. Є свій будинок, автівка, двоє діток і стабільний дохід. На провідну неділю вирішила зідзвонитись з подругою, і запросити її разом прогулятися, в нашому місті якраз парк відкрили. – Ой, ти знаєш, в мене інші плани, – каже спантеличеним голосом мені Мар’яна. А на задньому плані чую нашу спільну подругу. В цей момент я й дізналась, що вони насправді про мене думають.
***
Живемо ми не погано: свій будинок, автівка, діти добре одягнені, відвідують гуртки, харчуємося нормально, словом, на життя вистачає.
Звичайно, грошима ми не розкидаємося і намагаємося по можливості економити.
За модою я не сильно женуся і купую одяг і взуття на розпродажах.
Продуктів купую стільки, скільки потрібно-щоб холодильник не ломився від запасів і раз на тиждень не перебирати прострочені продукти в смітник.
Не розумію навіщо віддавати дитину в популярну танцювальну школу по франшизі і переплачувати за рекламу і назву, якщо можна піти в дім творчості до вчителів нічим не гірше і платити в два рази менше за заняття і костюми.
На жаль, мої подружки не зрозуміли мого ставлення до грошей і покупок.
У мене три подруги з якими ми часто збираємося разом. У нас діти приблизно одного віку, і вони добре ладнають один з одним.
Дзвоню одній з подруг днем в неділю.
– Привіт. Які плани? Може погуляємо в парку?
– Привіт. Ой сьогодні не вийде. Чую по голосу щось не те.
– У тебе все гаразд?
– Та все нормально.
Шепіт іншої подруги: “Може її до нас запросимо?”.
Ситуація стає не зручною. Розумію, що вони вже все разом десь відпочивають, а мене не покликали. Образа бере наді мною гору, я відкриваю рот і питаю, до того, як згадую про гордість.
– А ви що з дівчатами разом? Чому мене не покликали?
– Ми вирішили посидіти в кафе і не хотіли тебе засмучувати. Ми вже давно зрозуміли, що у тебе проблеми з грошима.
– Не розумію.
І тут вона мені пояснює. – Ти не захотіла разом водити дітей в балетну школу, так як там дорого. Одяг купуєш на розпродажах, коли ми їздимо за продуктами ти майже нічого не береш. На манікюр ти з нами не їздиш. І т.д.
І ось через те, що я не витрачаю гроші бездумно, вони вирішили, що я бідна й ледве зводжу кінці з кінцями. І не покликали з собою в кафе, подумавши, що мені це не по кишені.
Не можу сказати, що мені дуже прикро на відміну від них я живу без кредитів і грошей на щастя нам вистачає.
Що скажете? Вам було б образливо через таку ситуацію?
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
