X

Ми з чоловіком одружені вже восьмий рік. Зараз живемо у свекрів на Вінничині, поки ремонтуємо своє житло в Бучі, і Стас дає дуже пристойні суми своїм батькам. Мене це не влаштовує. Свій день народження хочу відсвяткувати в Карпатах

Ми з чоловіком одружені вже восьмий рік. Зараз живемо у свекрів на Вінничині, поки ремонтуємо своє житло в Бучі, і Стас дає дуже пристойні суми своїм батькам. Мене це не влаштовує!

Взагалі Станіслав дуже уважний, дбайливий чоловік. Він дарує мені дорогі подарунки і робить все заради мого комфорту. Але й не перестає опікуватися своїми батьками.

Я всі роки нашого спільного життя займаюся будинком, не працюю, зарплати Стаса вистачає на те, щоб ми нічого не потребували. Не можна сказати, що ми багатії, але на життя вистачало завжди.

Та все змінили події в Україні, нашу квартиру в Бучі було дуже пошкоджено окупантами і нам довелося тимчасово виїхати до свекрів на Вінничину, які живуть за містом.

Оскільки Стас добре заробляє, він вирішив, що допомагатиме своїм батькам ще більше. Та вони обоє працюють, тож могли б, чесно кажучи, справлятися самі.

Стас сказав, що піклуватися про батьків — його прямий обов’язок. Саме ним він зобов’язаний усім, що має. Чоловік навіть радитись не став зі мною щодо того, чи варто допомагати батькам і скільки грошей їм треба виділяти.

Коли я вийшла заміж за Стаса, він допомагав батькам будувати будинок. Купив меблі, зробив у будинку ремонт. Я вважала, що це нормально, адже колись цей будинок буде нашим. Але після будівництва чоловік не припинив допомагати батькам. Чверть своєї зарплати він щомісяця віддає їм, а тепер взагалі половину, хоч ми самі житло відновлюємо і потрібні великі гроші.

Мене ця ситуація не влаштовує, я не розумію, чому батьки чоловіка не можуть жити як інші. Вони не бідують, грошей на зайве не витрачають. То навіщо їм давати частину зарплати щомісяця?

Але Стас впевнений, що так батьки матимуть змогу дозволити собі більше. Я згодна, що батькам треба допомагати, але не на шкоду своїй родині.

Свій день народження хочу відсвяткувати в Карпатах, це моя давня мрія. А чоловік просить почекати з поїздкою, бо ми не встигнемо відкласти потрібну суму. А я не хочу нічого відкладати, і якби він не віддавав таких сум своїм батькам, то ми могли б поїхати. Невже не можна хоча б тимчасово припинити давати батькам гроші у такій кількості? Скоріше б додому!

Фото – ibilingua.com.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

M Alena:
Related Post