Ми з чоловіком познайомилися на роботі, разом працювали у молодому дружному колективі. Ще до початку наших стосунків у нього була звичка вести короткі, нічого не значущі листування з багатьма колегами, в основному – з жінками. У тому числі і зі мною, і з нашим начальством.
Він відправляв людям якісь відео або ж красиві фото, зроблені ним під час прогулянки по місту, різні приколи чи листівки на свята. Іноді згадував деякі кумедні ситуації з сьогоднішнього або вчорашнього робочого дня, якщо таке відбувалося.
Але частіше і більше за все він листувався з однією нашою колегою і, за сумісництвом, моєю приятелькою. Її чоловік це виявив і йому таке діло не сподобалося.
Дійсно, в їхньому листуванні не було нічого і близько підозрілого, від мене чоловік нічого не приховув. Але її чоловік просто взяв і заблокував у неї в профілі мого чоловіка, жорстко і конкретно обірвавши подібне спілкування. Вона це помітила і розповіла мені.
Але мій чоловік не здався і продовжував надсилати їй повідомлення вже в вотсап.
Коли ми з ним почали зустічатися і відносини переросли у серйозні, та приятелька мені сказала, що мій чоловік майже припинив їй писати, тільки зрідка щось надсилає. Я тоді не хотіла нічого їй говорити, але сама подумала, що так і повинно бути! Чому це мій чоловік повинен вести з нею регулярні листування?
А ще пізніше, коли наші стосунки вже остаточно зміцніли, подібна «нерегулярна коротка і легка переписка ні про що» почала дратувати вже мене. Відбулася серйозна розмова з чоловіком на цю тему.
Зараз, принаймні на скільки мені відомо, листування з тією жінкою у нього немає зовсім, ми всі давно вже не працюємо разом. Але якщо б я побачила хоч одне таке повідомлення «ні про що», мені б це не сподобалося.
Хоч і справді немає приводу для занепокоєння, але якось неприємно, коли твій чоловік переписується з іншою жінкою. Ми вже кілька років разом, переписок з дамочками в нього ніби не помічаю, але все одно переживаю. щоб він не повернувся до цього. якщо йому стане нудно.
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
Недавні записи
- Я не хочу старіти сама! Ніколи не думала, що перестану радіти своїм дням народженням! Але зараз мій 70-річний ювілей, який я зустріну 10 грудня, мене не радує. Я почуваюся зовсім самотньою при живому синові, а все через те, що я не порозумілася з невісткою, не стала їсти ту її дієтичну нісенітницю. Та зараз би я вже згідна. У будинку немає ні м’яса, ні курки. Тільки риба, яйця та сир, іноді навіть не справжній. Принесла їм цукерки ще на минуле Різдво: карамель, желе, нуга, вафлі, шоколад. Так невістка їх викинула
- Майже рік нема мого захисника, а зі мною і сином живе мама чоловіка. Я сама її покликала минулої зими, щоб їй не було так самотньо і сумно. Я думала, разом нам буде легше. Але я більше так не можу, дуже хочу знову відселити свекруху, та Віра Василівна в свою квартиру переселенців пустила. Вона щовечора співає Макарчику ту саму колискову і називає його Микитою, готує щодня тільки те, що любив малим і вже дорослим Микита. На стіл, коли ми сідаємо їсти, ставить для Микити тарілку і кладе прибори
- На вихідних в невістки був день народження. Я купила гарну подарункову торбинку, поклала туди шкарпетки, шампунь і цукерків до повної, трюфеля, ті, які невістка полюбляє. Прийшовши до дітей, я привітала їх гарними побажаннями і вручила подаруночок. Та від відповіді невістки я ледь не почервоніла. “Тут, лише торбинка красива, а вміст, так собі”. За столом я себе почувала незручно, довго не сиділа, сказала, що звикла швидко лягати спати. А сьогодні, як плівку перемотую в голові ці слова
- Нас з сестрою ростила й виховувала тітка Ліда, мамина сестра. І ось тітки не стало. Ми сиділи якраз за поминальним столом, коли я зважилася розпочати цю розмову, обличчя моєї сестри вмить змінилося. Але я маю подбати про свою дитину і забезпечити її, як сестра не розуміє! Нині ми не спілкуємося. І так, я її розумію
- Моїй свекрусі всього 55 років, жінка в соку! Так ні ж, ломиться жити до нас, як свекра не стало, хоче аби я перед нею на задніх лапках скакала, подай-принеси. Вона втомилася, їй важко – втратила чоловіка, таке в країні коїться. Свою квартиру переселенцям хоче в оренду віддати і з нами грішми ділитися, чоловік в захваті від ідеї мами. Зарано ще вінки купувати, а вона зібралася! Краще би заміж ще вийшла. Готувати вона так і не навчилася, хіба що кілька дуже вже буденних страв страв: макарони, смажена картопля і яєчня, не більше. До прибирання ставиться за принципом «головне, щоб не як у свинарнику». От нащо це мені в моїй квартирі? Він хоче взяти кредит у банку та поміняти мою квартиру з доплатою на трикімнатну