fbpx
життєві історії
Ми з чоловіком сину на весілля подарували квартиру. Не нову, але в досить хорошому районі. Меблями обставили. Заходь і живи. Правда одна умова була: нікого я в неї не прописую, по документах квартира моя. Мало чого Наталці в голову збреде. Тим більше, поріг вона переступила з одним чемоданом і пакетом з АТБ

Ми з чоловіком сину на весілля подарували квартиру. Не нову, але в досить хорошому районі. Меблями обставили. Заходь і живи. Правда одна умова була: нікого я в неї не прописую, по документах квартира моя. Мало чого Наталці в голову збреде. Тим більше, поріг вона переступила з одним чемоданом і пакетом з АТБ.

В наш будинок в’їхали нові сусіди. Молоді чоловік і дружина, Валерій і Наталка. Тільки два місяці, як відгуляли весілля.

Квартира була куплена батьками Валери. Гарна, двокімнатна. Меблі теж купили вони. Наречена в’їхала в будинок тільки зі своїми особистими речами. Одною невеликою валізою на коліщатках і пакетом з АТБ. Усе.

Про це довгий час говорили бабульки під під’їздом. А їм, в свою чергу розповіла про це мати Валерія. Вона ж і розповіла, що невістку свою прописала тільки тимчасово. Сказала, що квартира оформлена на неї, не на сина. Мало що. Раптом шлюб невдалим виявиться. “Відхапає” невістка половину квартири. А то і всю, якщо дитя з’явиться. І що тоді?

Сусіди наслухавшись і надивившись різних випадків з життя, матусю підтримали. Похвалили за передбачливість. Про всяк випадок придивлятися стали до молодої дружини. Що там вона за птиця така?

А дівчина була весела і спокійна. Кожен день вона приходила з роботи, купувала продукти. Готувала чоловікові вечерю. Він теж не затримувався, приходив вчасно. Іноді вони гуляли у дворі, або сиділи на лавочці і дивилися на дітей. Напевно мріяли про свої дітки.

Свекруха забігала кожен день. Метушилася, часто покрикувала на невістку. Чути було в під’їзді. Обличчя весь час незадоволене, сердите.

Якось впав на роботі її син і потрапив до лікарні. Мало відбутися оперативне втручання на коліні. При цьому лікування могло затягнутися на кілька місяців. Наталки ніде не було видно. Я думала, що вона постійно у чоловіка буває в лікарні, поки не зустріла на сходах мати Валери.

– Наталя поки у коліжанки живе, – опустила вона очі. – Я сама так вирішила. Нічого їй одній тут перебувати.

– Так вона не живе тут? – здивувалася я.

– Ні. Ми не стали прописку продовжувати. Сама знаєш, такий час.

– А син не проти такого рішення?

– Я що він скаже? Квартира моя. Сам він у нас в квартирі прописаний. А тут я господиня. Чужі мені не потрібні.

Ну, я нічого не сказала. В неї й так бачу зі здоров’ям не все добре. Каже, серце, тиск…, чоловік ледве відкачав.

Сказала мені це і пішла додому, тримаючись за стінку. Я пішла, а ввечері сусіди мене просвітили. Мовляв з мамою не витримує він, хоче, щоб дружина за ним доглядала. Скоро його випишуть, а мати не бажає щоб Наталка до нього повернулася. Все квартиру свою береже. Прямо трясеться над тими квадратними метрами.

Невістка приходила щось з речей взяти, так вона валізу цілком викинула. Мовляв, щоб жодної ганчірки її в квартирі не було. А сама ледве ходить. Хворіє, але все ж не лягає в лікарню. Боїться, що син з лікарні повернеться і дружину пропише.

Вже і чоловік з нею лаявся, щоб залишила дітей в спокої. Нікого слухати не хоче. Через два тижні сусідку відвезла швидка. Серце. Я ходила її провідати. Вся права сторона у неї не працююча. Говорить,з трудом.

Вона нічого не хоче, ні квартиру, ні грошей. Плаче, і думає тільки щоб видужати. Ніщо її не тішить, навіть те, що син виписався і вдома вже.

Дійшло до неї, що квартири, гроші, нічого не значать, якщо здоров’я немає. Сказала мені по секрету, що пропише Наталку і сина в квартирі. Подарує її їм. Аби на ноги встати. Просила мене, щоб я з Наталкою поговорила і та до неї приходила і допомагала.

– Вона мені так потрібна, – нила вона. – Мені масаж треба робити. Син не хоче зі мною розмовляти, чоловік не може.

Я поговорити обіцяла, але вмовляти не буду. Нехай дівчинка сама вирішить, що робити.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page

facebook